Москаль зумів об’єднати депутатську більшість на нелюбові до мукачівського домінування – журналіст.

Минув рік, як після гучної мукачівської стрілянини Петро Порошенко особисто приїхав на Закарпаття, аби представити нового керівника області.

Для Геннадія Москаля це було третє пришестя за Карпати. Спочатку в ролі начальника міліції, далі керівника ОДА за часів Кучми і через 20 років – знову очільником області. Після фронтової Луганщини Москаль приїхав на Закарпаття овіяний всеукраїнською увагою та підтримкою. Але й через рік перебування у найзахіднішій області України Геннадій Москаль посідає четверте місце, за даними у ЗМІ, серед регіональних лідерів, поступаючись лише Кличку, Саакашвілі та Садовому,пише на сторінках Радіо Свобода журналіст Олександр Гаврош.

Яким же був цей рік для політичного важковаговика, який нещодавно відзначив своє 65-річчя? Однозначно – нелегким. Навіть важчим,ніж 10 місяців на Луганщині. Там хоч зрозуміло, де ворог. Закарпатський менталітет же настільки гнучкий, що спиратися на нього не варто. Друзі стають ворогами, а вороги – друзями, якщо так для них буде вигідніше. Тут треба бути майстром візантійських інтриг, аби досягати своєї мети. Все вирішується в кулуарах, на люди виноситься тільки готове рішення. «Політика – панська забава», – каже закарпатська приказка.

Поки що Москалеві вдається досягати бажаного: за рік політична ситуація в області докорінно змінилася. Абсолютне домінування Віктора Балоги скоротилося до меж Мукачева та Мукачівського району. Більшість в обласній раді утворилася довкола президентської партії, хоча «Єдиний центр» і набрав більшу кількість голосів, ніж «Блок Петра Порошенка». Але Москаль зумів об’єднати депутатську більшість на нелюбові до мукачівського домінування. Угорські партії, які отримали «золоту акцію», вирішили, що краще дружити зі владою, ніж з опозицією. І одержали щедру винагороду у вигляді важливих для них посад в обласній владі. І хоча більшість створювалася важко, але 10 місяців вона протрималася доволі стійко і навряд чи їй щось загрожує до відходу Геннадія Москаля із Закарпаття.

Власне, всю тактику проти нового керівника області його опоненти будують на твердженні, що Москаль рано чи пізно піде, а ми повернемося. І тоді ви залишитеся наодинці з нами. Це значно ускладнює роботу очільника ОДА. Адже своєї команди у класичному значенні цього слова він не має, а ті кадри, що є на місцях, бояться в майбутньому пошитися в дурні. Тому ніхто особливо не проявляє завзяття. Усе рятує сам Москаль, котрий як працеголік бере на себе масу роботи, особисто контролюючи чимало проблем.

«Гроші люблять тишу»

Якщо президент ставив новому керівнику області завдання позбутися засилля мукачівського клану, то Геннадій Москаль його виконав на тверду «четвірку». Тим паче, що Віктор Балога, який до речі, серед регіональних лідерів, за згадками у ЗМІ, посідає 14-е місце, сам послаблює свої позиції. Великим ударом для його партії «Єдиний центр» став відхід давнього партнера й двоюрідного брата Василя Петьовки, який має сильний вплив на Рахівщині та Тячівщині. Віктор Балога навіть суттєво втратив вплив на регіональний телеканал «М-студіо», який працює з Мукачева на всю область– він був єдиним телерупором «Єдиного центру». Нещодавні розбірки народного депутата з журналістами, що супроводжувалися погрозами й рукоприкладством, суттєво підірвали його імідж і показали, що колишній лідер не є вже таким всесильним навіть у рідному Мукачеві.

Однак втрачає в іміджі не тільки Балога, але й Москаль. Бо людей цікавлять насущні проблеми, і за звичкою у всіх власних бідах вони звинувачують владу. За рік їхнє економічне життя не покращилося, отже, новий керівник області нічим не кращий від попередніх. Люди хочуть все й одразу, не звикли мислити далекою перспективою.

Безперечним плюсом життя області, яке було зворохоблене мукачівською стріляниною, стало політичне затишшя. Влада говорить про відновлення доріг, про нові інвестиції, про туристичні перспективи, про зменшення контрабанди. Але результати цієї роботи будуть очевидні не відразу. Замість гострої політичної боротьби прийшов період поточної рутинної праці.

Хоча Геннадій Москаль має здатність навіть будні робити яскравими. Людина, яка за рік не дала жодної прес-конференції в ОДА, котра більше відмовляє журналістам в інтерв’ю, ніж дає коментарі, дивним чином є одним з найцитованіших українських політиків. Це, безперечно, талант – сказати так, аби це всі почули.

Якщо не трапиться якихось надзвичайних катаклізмів, на кшталт минулорічної мукачівської стрілянини, то друге закарпатське керівництво Геннадія Москаля буде проходити в спокійній формі. Аналітики стверджують, що це триватиме до парламентських виборів, де посада керівника Закарпатської ОДА може стати предметом торгів між можливими союзниками Петра Порошенка. І тоді все залежатиме від самого президента України, який вирішуватиме, де йому буде потрібніший універсальний «кризовий менеджер».

Якщо ж дочасних виборів у найближчий рік не буде, то Геннадій Москаль зустріне на своїй посаді і другу річницю. Для області це було б більшим благом, ніж нова політична сутичка за крісло голови ОДА, що знову б перекроїла увесь політичний пасьянс. «Гроші люблять тишу», – каже мудре прислів’я лихварів. Без політичної стабільності економіка і добробут людей не зростатиме.

Олександр Гаврош – письменник, журналіст