Закарпаття криміналізоване: Злодії в законі і депутати без закону.

Закарпаття ніколи в своїй історії не було настільки криміналізованим, як сьогодні. За останні рік-півтора стрічка закарпатських новин остаточно перетворилася на суцільну кримінальну хроніку.

За стріляниною у Мукачеві 11 липня 2015 р. послідував цілий ряд аналогічних збройних інцидентів – і у прикордонній зоні, і у найбільших містах. Це не рахуючи побутову злочинність, убивства на родинному грунті, які давно вже стали буденністю. Ні, мова тільки про розборки у стилі бандитських дев’яностих. Травень знову відзначився стріляниною у Мукачеві, а також у самому центрі Ужгорода під руїнами ресторану “Корона”. При цьому ні в кого не виникає сумнівів, що жоден із подібних інцидентів ніколи не буде розслідувано. Усі, хто стріляє посеред міста, мають надійний дах у правоохоронних органах, тому традиційно безкарні.

Міліціонери чи прокурори теж підстраховуються і кивають на недосконалість законодавства. Мовляв, не все там враховано. Правоохоронці більше зв’язані по руках-ногах, аніж наділені реальними повноваженнями проти мафіозних структур (до яких багато обертнів самі і належать). Цього тижня Верховна Рада спробувала переломити ситуацію і внести у законодавство поняття “злодій у законі”. Адже формально такі королі злочинного світу самі не стріляють, ніде не лишають ніяких підписів, але фактично саме вони стоять за багатьма злочинами, в тому числі вуличними стрілянинами. Тому законопроект передбачав внесення змін до Кримінального кодексу та інших законів на предмет юридичного визначення поняття “злодій у законі” та їхнього притягнення до відповідальності.

Переважна більшість так званих «злодіїв в законі» колишнього СРСР перебували в Росії та Грузії, але у зв’язку з тим, що в цих країнах належність до «злодіїв в законі» криміналізовано, більшість із них змушені тікати і знайшли свій кримінальний заробіток та притулок в Україні, зокрема і на гостинному Закарпатті. Так, у Грузії 2005 р. прийнято спеціальний Закон – у кримінальному кодексі Грузії з’явилась окрема стаття 2231 ,,Злодій в законі, належність (членство) до злодійського миру”. 2009 р. в Російській Федерації прийнято Закон, яким статтю 210 Кримінального кодексу РФ викладено в новій редакції, яка передбачає настання відповідальності особою, що займає вище становище в злочинній ієрархії, а саме «злодіїв в законі». Натомість законодавство України не дозволяє повною мірою боротися зі «злодіями в законі», оскільки відсутня кримінальна відповідальність за вказані дії, а таких осіб максимум чекає примусова депортація. Тому ряд депутатів запропонували таку новацію у наш кодекс: «Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила злочинне угруповання (організовану групу, злочинну організацію або злочинне співтовариство) або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації чи злочинного співтовариства, у тому числі «злодій в законі» та інші керівні особи відповідно до ієрархії злочинного угруповання».

Здавалося би, усе зрозуміло і актуальність цього доповнення не підлягає жодному сумніву. Але воно було успішно провалене 17 травня. Законопроект набрав усього 178 голосів, хоча у залі було 316 карток. Із приблизно десятка депутатів-закарпатців єдиним, хто схвалив закон, був В.Лунченко. Натомість В.Брензович і В.Балога утрималися. В.Пацкан, М.Ланьо, В.Петьовка П.Балога і І.Балога не голосували, хоч їхні картки були у системі. Ю.Чижмар взагалі був відсутнім (разом практично з усією фракцією радикалів).

Більшої ганьби для народних депутатів, які відверто прикривають криміналітет, вже просто тяжко уявити. Навіть при поверховому аналізі ситуації видно, що закон провалено через численні внутрішні суперечності у депутатському корпусі. Закон подали представники переважно від “Народного фронту”, ця же фракція і найповніше проголосувала за нього. Натомість Блок Порошенка дав ледве половину своїх голосів. Багато фракцій і груп взагалі не дали нічого. В окремих депутатів, очевидно, є і особисті причини захищати бандитів. Хтось сам боїться потрапити під подібне визначення, хтось досі не розрахувався за спонсорську підтримку під час виборчої кампанії.

Безкарність переходить у рецидив. То ж за наступні стрілянини на закарпатських вулицях і трасах, які щомісяця тільки ставатимуть частіше, можемо дякувати нашим обранцям, які остаточно засвідчили, що працюють в інтересах не рядових виборців, а бандитів.

Сергій Федака.