Закарпатський політолог: новий уряд - нові обіцянки.

Через кілька днів після свого затвердження уряд В.Гройсмана опублікував “Програму діяльності Кабміну”.

Документ багато в чому формальний – він був потрібний перш за все для того, щоб парламент проголосував за нього і, таким чином, уряд отримав би цілий рік для спокійної роботи, упродовж якого його неможливо відправити у відставку. І все-таки цілком сприймати цей документ як відписку не варто, його 15 розділів все-таки містять перелік основних реформ, якими муситиме займатися нова урядова команда.

Документ багато в чому співпадає (в тому числі текстуально) з прийнятими наприкінці діяльності уряду А.Яценюка трьомастами основними напрямками реформування суспільства. У цьому є і свій позитив, оскільки старі обіцянки знову підтверджуються, новий уряд не відмовляється від векселів, виданих попередниками.

У сфері національної безпеки і оборони планується перехід до нової функціональної системи Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО (STANAG), зокрема, створення швидких сил реагування, підрозділів з високотехнологічним озброєнням, розмежування компетенції Міністерства оборони (як органу формування державної політики) та Генштабу (як органу військового управління), підвищення посадових окладів військовослужбовців, запровадження дієвих механізмів їх житлового забезпечення. Також передбачається відновлення військово-промислового комплексу, зокрема шляхом розміщення державного оборонного замовлення та реалізації програм міжнародного співробітництва.

Також уряд обіцяє розроблення Державної стратегії з відновлення цілісності України, інтеграції окупованих територій, забезпечення дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово не контрольованій українською владою території в районі проведення антитерористичної операції.

Уряд відповідно до ст. 32 Конституції та стандартів GRECO прагне до забезпечення прозорості державних реєстрів та баз даних, фінансування політичних партій та виборчих кампаній, розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів.

Передбачається запровадження на парламентських виборах пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Треба розуміти, що це на зміну нинішній змішаній, тобто у майбутньому не буде депутатів-мажоритарників.

Також планується поетапна переатестації всіх суддів, виходячи з критеріїв доброчесності та професійності, запровадження обов’язкового порівняння доходів та витрат кандидатів на посаду судді. МВС обіцяють перетворити на цивільний орган, запровадити інститут детективів (наразі такий законопроект не пройшов через парламент), реформувати систему дільничних інспекторів та надати їм повноважень з розслідування дрібних злочинів.

Також знову згадали про вже призабуту децентралізацію, творення громад, перерозподіл податків на користь місцевих рад, надання громадам права розпоряджатися землею

Чи не найважливіші реформи намічені у сфері економіки. Зокрема передбачається ухвалення нового Податкового кодексу та мораторій на зміни до нього протягом трьох п’яти років, спрощення та перехід на міжнародні стандарти бухгалтерської звітності. Планується розвиток високотехнологічних виробництв, індустріальної та інноваційної інфраструктури, запровадження механізмів комерціалізації результатів наукових робіт і трансферу технологій з метою розвитку національних наукових центрів, сприяння виведенню на зовнішні ринки української продукції з високою доданою вартістю: розроблення та затвердження програм стимулювання експорту на міжнародних ринках.

А от від необмеженого ринку землі поки відмовляються. Натомість передбачається розмежування земель різних форм власності, запровадження виключно аукціонного порядку передачі земель, що знаходяться в державній чи комунальній власності, в оренду, розвиток ринку оренди землі (можливість продажу прав та їх застави), спрощення процедур реєстрації договорів оренди. Також планують розвивати меліорацію, рекультивацію, нормування та стандартизацію у галузі охорони земель. Передбачається надання права розпоряджатися землею об’єднаним територіальним громадам, в інших випадках обов’язкове погодження питань використання земель з органами місцевого самоврядування.

У сфері освіти передбачається створити освітні округи (очевидно, на чолі з відповідними університетами – так було колись ще в Російській імперії). Щодо культури, обіцяно нові програми підтримки та поширення українського культурного продукту музики, кіно, книги, теле- і радіопрограм, а також захист національного інформаційного простору, належне фінансування та завершення процедур, пов’язаних із створенням суспільного мовлення, оновлення та переведення в цифровий формат національних книжкових фондів, інвентаризація та створення електронних реєстрів культурних пам’яток, запровадження програми популяризації читання, українського книговидання та книгорозповсюдження.

Як бачимо, завдання намічені дуже масштабні – явно не на один рік, а принаймні до чергових президентських виборів, які очікуються 2019 р. Виконання бодай половини з обіцяного здатне підняти досить низький на сьогодні рейтинг парламентсько-урядової коаліції. З іншого боку, домогтися усього запланованого буде дуже і дуже непросто.

Сергій Федака.