"Українське питання" - це битва за свободу - Федеріго Арджентіері.

Організація вбивства на Майдані вражаючим чином схожа на те, що відбувалося в Будапешті 25 жовтня 1956 на площі Лайоша Кошута: і тоді невідомі люди стріляли з дахів, убивши десятки чоловік.

Про це пише Федеріго Арджентіері у газеті Corriere della Sera, передає inopressa.

"60 років тому, в ніч на 25 лютого 1956 року, генсек ЦК КПРС Микита Хрущов виступав з сенсаційною промовою - з так званою секретною доповіддю про злочини Сталіна. Цілком очевидно, що це був неймовірний крок, який мав важливі історичні позитивні наслідки, - пише автор. - Досить згадати про "відлиги", звільнення мільйонів в'язнів ГУЛАГу, про той імпульс, який отримала свобода слова, і про надії, так і не виправдалися, на краще життя, що зародилися в усьому Радянському Союзі ".

Цей документ надав вплив і на сталінський режим в країнах-сателітах СРСР і привів вже восени до реформаторських змін у Польщі і до угорської революції, яку Хрущов після тривалих коливань все ж вирішив задавити танками, оскільки вона занадто далеко виходила за рамки "повернення до Леніна", про що говорилося в секретній доповіді, зазначає Арджентіері.

У ці дні відзначається друга важлива річниця 14 лютого 2014 року на площі Незалежності в Києві були застрелені десятки людей. Даний факт завершив переважно мирний етап того, що українці називали "революцією гідності", і поклав початок руйнівному конфлікту з Росією.

Розстріл маніфестантів 20 лютого на Майдані фантастично схожий на розстріл 25 жовтня 1956 на площі Кошута: і тоді невідомі люди, явно не мали відношення до маніфестантів, стріляли з дахів, убивши десятки чоловік, і це призвело до того, що переважно мирний процес трансформувався в народне збройне повстання. Реакція Кремля на Майдан, як і 60 років тому, була наступною: "фашистський путч", "змова США і НАТО", підкреслює автор статті.

Українське питання, йдеться в статті, набагато складніше угорського 1956 року, але все одно це боротьба за свободу: слід раз і назавжди прояснити, що викриття російського імперіалізму є не альтернативою, а доповненням по відношенню до помилок, допущених Заходом.

Різниця в тому, що ці помилки можна тоді і зараз вільно обговорювати, а ось обговорення війни на Україні в Москві може привести до того, що трапилося з Борисом Нємцовим, який був убитий на вулиці 27 лютого 2015 року. Ще одна річниця, про яку слід пам'ятати, підсумовує автор.