1. Новини Закарпаття
  2. >

Олігархи побачили, як можна вирішувати проблеми і готові фінансувати Третій Майдан – закарпатський політолог

13.11.2015 Аналітика

Останні тижні в Україні позначилися цілим рядом скандалів, наслідки яких обіцяють бути досить тривалими. Можливо навіть, що вони визначатимуть усе політичне життя упродовж кількох наступних місяців.

Ідеться про дуже демонстративні (навіть показові) затримання Г.Корбана і О.Лукаш, гучні виклики на допити трьох нардепів з «Опозиційного блоку”, заяви про тиск на членів парламенту з боку президентської команди, складення мандату радикалкою Златою Огневич, вимушена відставка Д.Яроша з посади провідника різко опозиційного «Правого сектору”.

Тобто уся опозиція зліва направо і справа наліво переживає зараз дуже непрості часи. Вегетаріанський період у взаєминах влади й опозиції завершується, обидва табори переходять до більш рішучих дій. Поки вони носять явно підготовчий характер. Кожен табір очікує, що противник припуститься якоїсь помилки, котру можна буде використати на свою користь. Проявляти же власну ініціативу на повну силу поки обидві сторони остерігаються.

Одна з причин резонансних репресій лежить на поверхні. Це бажання влади відвернути увагу мільйонів українців і особливо Заходу від численних скандалів, пов’язаних з місцевими виборами. Хвалитися там нічим. Заяви влади про те, що результати виборів її влаштовують, прозвучали вкрай непереконливо. Але ця причина далеко не головна.

Найшвидше, головною причиною затримань є бажання продемонструвати Заходу, що в Україні починається реальна боротьба проти корупції, причому вестиметься вона не знизу, від усілякої дрібноти, а згори, починаючи від найбільш значимих фігур. При цьому неодноразово підкреслювалося, що затримання Г.Корбана є тільки кроком для подальших дій проти І.Коломойського. Вони можуть бути дуже розтягнутими у часі. Владі вигідніше тримати олігархів на гачку, у підвішеному стані, ніж починати проти них справді масштабну війну.

Тому навряд чи арешти чекають на народних депутатів, хоча Генпрокурор свого часу казав, що має серйозні питання до доброго десятку представників геть усіх фракцій. Але парламент нині і так ледве-ледве життєздатний. Якщо його почати ще лякати, він взагалі перестане працювати, між тим президентській команді потрібні нові реформаторські закони. То ж депутатам, вірогідно, нададуть індульгенцію в обмін на їхнє результативне голосування. Принаймні, розпускати парламент Президент не планує. Навпаки, він заявив, що чотири наступні роки пройдуть без виборів. Справді, рейтинги владних сил зараз падають, то ж іти на перевибори їм немає сенсу. Доведеться «виховувати” той депутатський корпус, який вже є, бо наступний явно буде ще гіршим.

Чи може ця тенденція перекинутися на регіони? Чи буде відкрито сезон полювання на регіональні еліти? А, власне, більше і нема на кого. Традиційно найбільшими корупціонерами в Україні упродовж вже багатьох років виглядають секретарі сільрад. Ну, інколи – їхні голови. Вище, як правило, ланцюжок не веде. Зараз зроблено спробу піти все-таки далі. Проте у нас корупція тісно переплетена з великою політикою.

Свого часу В.Янукович оголошував війну олігархам і навіть обмінявся дуже недипломатичними репліками з Р.Ахметову, нагадавши тому про долю його російського колеги М.Ходорковського. У відповідь олігарх нагадав долю Дж.Кеннеді. Хоча до фізичного вбивства В.Януковича не дійшло, але політичне знищення таки відбулося. Змела його, звичайно, народна революція. Проте більшість олігархів її підтримало – хто більш відкрито, хто менш. Особливого вибору у них і не було – наростаюча концентрація влади і капіталу в пуках В.Януковича загрожувала втратою їхнього власного бізнесу.

Тепер олігархи побачили, як можна вирішувати проблеми і готові в разі потреби фінансувати так званий Третій Майдан. Народ від того нічого не виграє, але влада змінитися може. Відповідно нинішня владна команда мусить реагувати на таку неприємну для неї перспективу.

Перші пару затримань, після яких підозрюваним змінили запобіжний захід на домашній арешт, мають характер більше розвідки боєм. Владі цікаво, як зреагує на це суспільство, різні політичні сили як усередині країни, так і зовні, яке збурення викличе це усе в інформаційному просторі. Залежно від цієї реакції і плануватимуться наступні дії.

Сергій Федака.

Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus