Мігранти з Донбасу на третину обвалили зарплати в Європі.

Ще одне зниження доходів заробітчан можуть спровокувати африканські біженці.

Війна на Донбасі вилилася в зниження доходів українських заробітчан у Європі.

«Зарплати для фахівців в цілому не змінювалися, зате для різноробочих вони за рік впали приблизно на третину - з 600 доларів на місяць до 400», - повідомила «Вістям» менеджер кадрового агентства з працевлаштування за кордоном Human Capital Group Вікторія.

Сильно зросла конкуренція за робоче місце, і дійшло до того, українці стали активно змагатися за нього не з іншими іноземцями, а один з одним.

«Біженці з прифронтових зон або територій, непідконтрольних України, погоджувалися на більш низькі зарплати. Це призвело до того, що роботодавці стали запитувати серед здобувачів саме людей з пропискою в Донецькій і Луганській областях. І вже нерідкі випадки, коли в Польщі працює за контрактом українця із західної або центральній частині країни звільняють, а на його місце беруть донеччанина, але на менші гроші», - розповіла Вікторія.

Але зазначила, що такий підхід застосовується лише до некваліфікованої робсилі - на виробництві, складах.

Може статися, що це не останнє зниження зарплат для заробітчан в Євросоюзі. Нову хвилю зниження окладів можуть спровокувати африканські біженці, які зараз заполоняють Європу. Поки вони їдуть і розселяються по ЄС, але вже скоро стануть шукати там роботу, нерідко погоджуючись на будь-які пропозиції підприємств.

«Можна припустити, що на приплив мігрантів з Африки теж швидше відреагує сегмент різноробочих - туди, де не потрібно особливих навичок, в першу чергу будуть працевлаштовуватися біженці, якщо вони звичайно захочуть (адже більшість з них сяде на соціалку - посібники)», - сказала «Вістям» керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Руслана Березовська.

Наскільки ще можуть просісти мінімальні зарплати в ЄС, експерт поки не береться прогнозувати. Однак, впевнена, що реальний вплив нового потоку мігрантів на ринок праці Європи (а значить і на наших здобувачів) ми побачимо не раніше ніж через рік.

«На профместа, що вимагають підтвердження кваліфікації, мігранти зможуть претендувати тільки після здачі тестів. Так що навіть з нашими водіями або медсестрами вони будуть конкурувати не раніше літа. У будівельній галузі вони - при бажанні - зможуть швидше зайняти нішу», - вважає Березовська.

Поки ж зниження кількості зарубіжних вакансій немає. Зараз на порталі rabota.ua близько 2 тисяч пропозицій в розділі «Інші країни», з них переважна більшість - 955 - Польща.

«Наші сусіди раді всім: різноробочим, програмістам, водіям, механікам, кухарям і просто кур'єрам», - розповіла «Вістям» контент-експерт rabota.ua Тетяна Пашкіна.

Хто та почому

Різноробочі потрібні скрізь, але частіше їх шукають серед наших громадян ті ж польські роботодавці. Зарплата - від 12 до 25 тис.грн.

«Варіанти будь-які: від різноробів на будівництво до укладання іграшок в кіндер-сюрпризи», - пояснює Пашкіна.

Іноді попадаються шведські вакансії - від 30 тис. грн. Цікаво, що серед вимог там стоїть «польська робоча віза». Будівельника, різноробочого на стройку в Ізраїлі шукають на 70 тис.грн. Серед актуальних незвичайних вакансій за кордоном Тетяна Пашкіна назвала робочого для виготовлення різдвяних віночків. Продавцю сувенірів США обіцяють платити від 10 доларів на годину.

Ще одна поширена вакансія - няні. Їх шукають у Франції, США, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Дубаї. Зарплата починається від 10 тис.грн, і доходить до 25 тис.грн. Приміром, є вакансія для жінки від 40 до 52 років для двійнят 2,5 років до Франції. З вимог - педагогічна освіта, грамотна російська мова (знання іноземних мов не потрібно), приємна зовнішність. Графік роботи: три місяці через три місяці, по $ 1,2 тис. За місяць роботи.

Водіїв-далекобійників і водіїв на громадський транспорт шукають в Литві та Польщі, по 20-40 тис. Грн. А наших лікарів цінують в Лівії, Німеччини, ОАЕ, Туреччини, Катарі, Польщі та Чехії. Зарплата від 15 тис.грн в Польщі, 50 тис. В Лівії, до 98 тис.грн. в Німеччині.

«Все більше вакансій надходить з Саудівської Аравії. Не зменшується інтерес до українських фахівців і з боку Центральної Азії, переважно Казахстану.

Що стосується найбільш затребуваних професій, то першість, як і колись, за ІТ сферою, а саме - за розробниками. Популярні і робочі спеціальності, так звані «сині комірці», яких залучають на виробництво країни як ближнього, так і далекого зарубіжжя», - розповіла «Вістям» керівник департаменту рекрутмента кадрового холдингу «АНКОР» Ірина Прудникова.

Є пропозиції «адаптаційні». Приміром, одна фірма намагається заманити «лікарів, які хочуть кардинально змінити своє життя, переїхати до Німеччини і працювати там лікарем з з / п 4000-7000 євро, але не має зараз належного рівня володіння німецькою мовою». Їм пропонується «соціальна програма» - протягом року працювати молодшим медперсоналом за 300-500 євро, а це час вивчати німецьку мову. Після закінчення програми обіцяють влаштувати волонтера в німецьку клініку лікарем.

Програмістів вивозять через армію

Для програмістів вакансій набагато більше. Пропонують як віддалену роботу на зарубіжний проект, так і можливість виїзду. Середня зарплата - 50 тис. Грн., Найбільша на rabota.ua - веб-розробник, 198 тис.грн.

«Закордонні роботодавці активно запрошують наших програмістів на роботу до Польщі та Прибалтики. На ринку існує досить багато пропозицій, однак по впущу доходу вони можуть бути на 20-30% нижче пропонованих в Україні», - запевнив «Вести» генеральний директор рекрутингового агентства IT Staff Дмитро Толмачов.

Деякі аутсорсингові IT компанії готові вивозити своїх співробітників до тієї ж Польщі, якщо бачать загрозу для розвитку проектів своїх клієнтів. Так, наприклад, західні клієнти можуть побоюватися, що провідні програмісти за проектом можуть бути покликані в українську армію і замість того, щоб працювати мізками і створювати якийсь інноваційний продукт, будуть рити окопи або чого гірше ризикувати своїми життями в АТО.

Наші IT-фахівці не так вже й охоче обирають ці країни.

«Прибалтика психологічно сприймається як пострадянська держава, Польща - це вже інша справа,« майже Європа », але якщо їхати, то набагато охочіше вибирають Німеччину і Великобританію. Основна ж мета - робота в США», - розповів Дмитро Толмачов.

Основний попит - не на новачків, а на хлопців, що мають 5+ років досвіду роботи в комерційних проектах. У Польщі таким пропонують від 2,5 тис. Євро, у Німеччині та Великобританії - від 3-4 тис. Євро.

На думку Дмитра Толмачова, наша країна все ще приваблива для IT інвесторів, завдяки існуючій системі оподаткування. Крім того багато IT-фрілансери беруть виключно замовлення від іноземних фірм, і воліють залишатися в Україні, ніж мігрувати в інші країни».

Менше хочуть виїжджати

Тим не менш, згідно з дослідженням HeadHunter, серед країн, які наші співвітчизники розглядають як країн тимчасового працевлаштування, як і раніше лідирує Росія.

«Може бути, це пояснюється тим, що ми опитували всіх - і Крим, і Донецьк з Луганськом», - пояснила «Вістям» Руслана Березовська. Потім йдуть Європа і СНД.

У Росії та СНД цінуються наші керівники середньої та вищої ланки (маркетологи, керівники агропідприємств, легкої та важкої промисловості). У Європі запитують насамперед ТОП-менеджерів інженерних спеціалізацій.

«Вік - 40+, старого гарту, які отримали освіту ще до 1996 року, зі знанням мови», - пояснила Березовська.

Але зазначила, що саме такі фахівці не бажають залишати Україну.

«Хто з них хотів змінити місце проживання - вже це зробив. Решта мають причини залишатися», - сказала вона.

Підтверджує зниження міграційних настроїв і дослідження HeadHunter. Кількість тих, хто має серйозні наміри виїхати за кордон, впало з 2014 удвічі: з 44% до 22%.

«Ми бачимо зниження навіть в порівнянні з весною, коли у своєму бажанні мігрувати визнавалося третина опитаних», - зазначила Руслана Березовська.

Збільшилася з 4% в 2014-му до 26% восени 2015-го число тих, хто не планує виїжджати з країни. Як і раніше більше налаштованих на еміграцію серед працівників сфери енергетики та металургії, медиків і фармацевтів, а також IT-фахівців. Серед працівників нафтогазової галузі відсоток бажаючих виїхати за кордон скоротився в два рази (з 48% до 23%). Серед тих, хто бачить більше професійних перспектив для себе в Україні, ніж за кордоном представники агросектору (бажають залишитися 38%), працівники консалтингових компаній, що надають послуги для фізосіб (36%) та юристи (32%).

За матеріалами видання "Вести"