Країни Європи наживаються на проблемі нелегальної міграції і біженцях, - The Wall Street Journal

Подаємо текст на мові перекладу

У 2013 році один лондонський фонд прямих інвестицій в своєму річному звіті розхвалив новий варіант вкладень з "багатообіцяючим потенціалом органічного зростання і зростання за рахунок придбань", пише InoPressa з посиланням на The Wall Street Journal.

"Мова йшла про інвестиції в управління таборами біженців", - пояснюють журналісти Антон Трояновський, Мануела меские і Саймон Кларк.

Газета наводить слова Віллі Коха, який пішов на спочинок засновника швейцарської компанії ORS Service AG, яка управляє табором біженців в Австрії:

"Маржа дуже низька. Один із ключових індикаторів - це, зрозуміло, обсяги".

За даними видання, цього літа табір був переповнений через припливу мігрантів до Європи.

З початку 2014 понад 1 млн осіб попросили притулку в ЄС. Німеччина готується прийняти не менше 800 тис. Претендентів притулку в нинішньому році.

Криза з біженцями не тільки загострює увагу на трагічних історіях, але і сприяє формуванню особливої ​​індустрії - бізнесу на міграції людей.

"На цій індустрії наживаються всі, від власників маленьких магазинів в Греції до ряду найбільших пенсійних фондів в США", - йдеться в статті.

На думку авторів, роль приватного бізнесу зростає. У деяких випадках компанії хочуть завоювати симпатії майбутнього шару європейських споживачів. В інших випадках вони надають послуги, які держава не хоче або не може надавати. Часом правозахисні організації звинувачують компанії в спробах заощадити і тим самим нажитися на чужій біді.

"Зі свого боку, деякі компанії стверджують, що усвідомлюють ризик роботи з незахищеними людьми. Вони запевняють, що ні держава, ні благодійні організації не здатні своїми силами задовольнити найширший спектр потреб, породжених припливом мігрантів в Європу", - йдеться в статті.

"Завдяки нашій участі якість послуг вище, і ефективність теж підвищується", - говорить Гай Семменс, партнер фонду прямих інвестицій Argos Soditic - колишнього інвестора ORS.

"А ще можна отримати прибуток", - пишуть автори.

У Німеччині авіакомпанії Air Berlin в 2014 році виплатили близько 350 тис. Доларів за чартерні рейси для депортації осіб, яким було відмовлено в притулок. Влада Швеції виплатили 900 тис. Доларів фірмі, яка шляхом лінгвістичного аналізу перевіряє твердження претендентів притулку про їх географічне походження. В Афінах відділення компанії Western Union щодня виплачує мігрантам по 20 тис. Євро в день, отримуючи комісійні з кожної транзакції.

На грецькі острови в Егейському морі з початку року прибуло без малого 290 тис. Чоловік. Близько 70% з них - сирійці, багато - представники середнього класу з сім'ями, що володіють засобами на поїздку.

"Для бізнесу на островах, постраждалого від економічних негараздів Греції та дефіциту грецьких туристів, мігранти - радість. Магазини, які раніше спеціалізувалися на туристах, тепер пропонують намети, спальні мішки і продукти людям, які прибувають на надувних човнах з Туреччини і сподіваються дістатися до Північної Європи", - йдеться в статті.

У деяких секторах виникає конкуренція. У серпні грецький оператор зв'язку Cosmote налагодив торгівлю в портах і центрах прийому біженців - за ціною 12 євро пропонувалися сім-карти, спеціально "заточені" під мігрантів. Через кілька днів британський Vodafone запропонував свої "сімки" за 10 євро, до яких додається 50-відсоткова знижка на квитки на пором до Афін.

Інші компанії роблять ставку на довгостроковий потенціал нової чисельної групи споживачів. Італійський банк Extrabanca спеціалізується на клієнтах неєвропейського походження і росте разом з чисельністю іноземних уродженців в Італії.

Сьогодні банк розробляє нові консультаційні послуги для шукачів притулку, у тому числі допомога з подоланням бюрократичних перепон в Італії. Головний керуючий Рамзі Хіджазі намір надавати мігрантам, які отримають посвідку на проживання, найрізноманітніші послуги - від кредитів до сприяння з транспортуванням останків померлих на батьківщину.

Подаємо текст на мові оригіналу

Газета замечает, что бизнес на мигрантах порождает определенные трения.

История вышеупомянутой ORS Service, которая управляет центрами приема мигрантов, иллюстрирует сложности.

В начале 90-х Кох счел, что центры соискателей убежища - выгодный бизнес. Клиенты - правительственные ведомства - платят в срок, а спрос на услуги гарантируется постоянными конфликтами и социальными потрясениями в мире.

Кох основал ORS Service и получил контракты, обещая не занимать политических позиций и работать более эффективно, чем его конкуренты - Красный Крест и христианские благотворительные организации. В 2005 году он продал компанию и ушел на покой.

С тех пор компанию еще три раза перепродавали фондам прямых инвестиций. Первый фонд, Argos Soditic, заработал на перепродаже в три с лишним раза больше, чем инвестировал, по словам неназванного источника.

В 2013 году компанию приобрел лондонский фонд Equistone Partners Europe Ltd. Среди его инвесторов есть американские пенсионные фонды, а также Генеральная организация соцстрахования Саудовской Аравии.

Европейские государства все в большей мере передают задачи по работе с мигрантами (перестройка зданий в общежития, языковые курсы и психологические консультации) частным подрядчикам.

По словам главного управляющего ORS Стефана Молл-Тиссена, в 2014 году компания отчиталась о выручке в размере 99 млн долларов. Молл-Тиссен отказался раскрыть сумму прибыли.

Теперь компания предлагает различные услуги: создание приютов для беженцев, поставки продовольствия, управление лагерями беженцев. В Австрии она в 2011 году выиграла тендер на управление всеми государственными центрами для соискателей убежища. В 2014 году правительство Австрии выплатило ей около 24 млн долларов.

Молл-Тиссен уверяет, что накладные расходы у компании минимальные.

Со своей стороны, гуманитарные организации типа Diakonie утверждают, что ORS обеспечивает низкую стоимость своих услуг благодаря тому, что экономит на персонале. Организации заявляют, что ставят во главу угла потребности мигрантов, а не государства или инвесторов.

Молл-Тиссен отрицает, что компания чрезмерно экономит. По его словам, стремление к прибыли повышает эффективность его компании.

"Идея, что частные компании могут лучше, чем НКО, заботиться о мигрантах, сейчас подвергается проверке. ORS критикуют, в особенности за условия в лагере беженцев в бывшем военном училище в венском предместье Трайскирхен", - говорится в статье.

В корпусах есть 1800 спальных мест. Но в нынешнем году этот лагерь беженцев стал одним из крупнейших в Европе, и тысячи людей были вынуждены ночевать на открытом воздухе.

Управление ООН по делам беженцев заявило, что условия в этом лагере "унижают человеческое достоинство". Amnesty International обвинила дирекцию лагеря в "откровенном невежестве и недомыслии". Хайнц Патцельт, директор австрийского отделения организации, сказал в августе, что персонала в лагере слишком мало, а сотрудники не справляются с работой.

Молл-Тиссен заверил, что ORS всеми силами старается улучшить условия в Трайскирхене.

В МВД Австрии сказали, что правительство довольно работой ORS и не станет разрывать контракт.

Молл-Тиссен заметил, что видит возможности для расширения. Так, недавно власти некого района в Германии поручили его компании создать центр на 500 коек с использованием домиков-бытовок.

Читайте також:

• Закарпатцям "не по зубах", люди у розпачі: вартість одного з основних овочів різко злетіла на місцевих базарах
• У понеділок 45 населених пунктів Закарпаття будуть БЕЗ світла: відома причина відключень
• Будинок - привид чи полтергейст?: що за історія лякає жителів про одну із будівель у Закарпатській громаді?
• Дев'ять годин планових: де закарпатцям відключать світло вже завтра й чи будуть графіки ще сьогодні?