Війна кланів: олігархи воюють проти Порошенка.

Днем першого вересня Ігор Коломойський приймав у своїй швейцарської резиденції важливого гостя.

Телеведучий Савік Шустер приїхав до українського олігарха на переговори про трансляцію його шоу "Шустер Live" в ефірі телеканалу 1+1.

Після двох годин інтенсивного спілкування сторони вдарили по руках.

Прес-реліз про те, що політичне шоу Шустера переїжджає на один із найрейтинговіших українських телеканалів, з'явився через добу.

"Розповідають, що президент був в сказі, коли йому повідомили. То ли еще будет", - смеется співрозмовник в оточенні дніпропетровського олігарха.

Натягнуті відносини між власником "плюсів" Ігорем Коломойським і президентом - ні для кого не секрет.

Тому поява Шустера - всього ще один із сигналів Порошенко, що нинішні вибори стануть для його політсили не самою легкою прогулянкою.

У таборі Коломойського вже вживаються в роль репресованої опозиції - стверджують, що АП зараз шукає приводи, щоб заборонити Шустеру в'їзд в країну, а телеканал "1 + 1" - позбавити ліцензії.

Втім, у своїй боротьбі з владою Коломойський не самотній.

Його ситуативними партнерами в цьому протистоянні можуть стати інші олігархи - Рінат Ахметов, Сергій Льовочкін і Дмитро Фірташ. Приз за підсумками - контроль над східними областями і дострокові парламентські вибори, які, за їхніми розрахунками, докорінно змінять розстановку сил в українській політиці.

"Жертви режиму"

Початок нового політичного сезону поставило перед Порошенка і його адміністрацією нові виклики.

Трагічні події під Верховною Радою під час прийняття закону про зміни до Конституції та розгортання услід за цим вихід з коаліції "Радикальної партії" Олега Ляшка стали першими ластівками.

Тертя ж навколо кандидатури нового куратора коаліції дали зрозуміти, що відповідати за більшість не горять бажанням ні "Батьківщина", ні "Самопоміч".

До їх виходу з коаліції поки не дійшла, але чим далі, тим це більш очевидно - перебувати в опозиції до влади в розпал передвиборної кампанії набагато зручніше, ніж бути її частиною.

Нинішні вибори - це перше реальне випробування для нинішньої політичної верхівки.

Причому відповідальність за результат повністю лежить на пропрезидентській силі, яка напередодні кампанії поглинула "Удар". До того ж, за її списками повинні балотуватися до місцевих рад та деякі кандидати від "Народного фронту", який відмовився брати участь у нинішніх виборах.

У разі поразки, партнери президента попросту вмиють руки.

Можна не сумніватися, що новими розкладами не забуде скористатися олігархат, який встиг відчути на собі важку ходу нової влади.

За перший рік президентства, Петро Порошенко зробив відразу кілька кроків, які олігархи кваліфікували, як "віджим бізнесу".

"Деолігархізація від Порошенка" напряму торкнулася Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Найяскравіший гравець на старті - Ігор Коломойський.

Конфлікт з президентом змусив його змінити старим правилом. Замість непублічного розкладання яєць по різних партійних кошиках, він з головою поринув у політику.

Вплинув на це рішення переділ на нафтовому ринку. Коломойського позбавили впливу на державну "Укртранснафту" - ключовий актив для його бізнесу з транспортування нафти. Намагалися зменшити у його вплив на "Укрнафту" - держкомпанію, контрольний пакет акцій якої належить державі, але оперативне управління якої в останні кілька років здійснював менеджмент Коломойського - на користь приватних акціонерів.

Багатогодинні переговори з президентом, що передували звільненню олігарха з позиції голови Дніпропетровської ОДА, закінчилися умовним пактом про ненапад.

Але Коломойський продовжував втрачати свій вплив - з посади губернатора Одеської області звільнили Ігоря Палицю. Геннадій Корбан, витративши мільйони на передвиборчу кампанію в Чернігові, програв битву завгоспу президента Сергію Березенко.

Осінні події навколо протистояння між "Приватом" і Банковою і зовсім змусили згадати про методи, якими вирішували конфлікти Леонід Кучма і Віктор Янукович. На допомогу Адміністрації президента знову прийшла Генпрокуратура з близьким і довіреною генпрокурором на чолі. Як і в минулі роки, до Майдану, чітко визначено коло недоторканних, а є ті, проти яких очевидно дана команда "фас".

Проти Лазорко порушили кримінальну справу через технологічної нафти, яку компанія викачала з трудопроводов і передала на зберігання на НПЗ олігарха. Зараз екс-директор "Укртранснафти" перебуває в розшуку, хоча домовленості між Коломойським і Порошенко нібито припускали імунітет від переслідувань з боку силовиків.

Ще одного екс-чиновника, близького до "Привату", посадили під домашній арешт. Потерпілий - екс-глава Державіаслужби Денис Антонюк, якого підозрюють в обмеженні конкуренції на користь своєї колишньої компанії.

В "Укроп" кажуть, що дві справи порушені проти Геннадія Корбана. Крім того, в одному із судів нібито перебуває звернення про дозвіл на обшук у самого Коломойського.

"Все б нічого, але прикриваючись деолігархізація, президент просто змінює кураторів потоків. У нього скоро з'являться свої Курченко і Клименко. Клименко - це Ложкін, який курирує окремих міністрів. Курченко - Кононенко, відповідальний за ПЕК і силовий блок", - пояснює причину образ співрозмовник в оточенні Коломойського.

Надійне плече в особі прем'єра

Але говорити про те, що для "Привату" останні півроку стали хронікою поразок, було б не правильно.

Програш на "Укрнафті" Коломойський обернув на свою користь, знайшовши спільну мову з новим топ-менеджером Марком Роллінз. З кінця серпня нафтогазові чиновники обговорюють параметри цих негласних домовленостей.

Два співрозмовника "Української правди" - чиновник "Нафтогазу" і знайомий олігарха - стверджують, що Роллінз пройшов "попередню співбесіду" з Коломойським і погодився захищати інтереси міноритаріїв за "премію" у розмірі 2,5% від річного прибутку держкомпанії.

Підтримав олігарха і прем'єр Арсеній Яценюк.

У середині серпня прес-служба Податкової повідомила, що Кабмін прийняв рішення про розстрочення до кінця року боргу "Укрнафти" перед держбюджетом у розмірі 9, 6 млрд гривень.

Цьому рішенню передував візит голови Державної фіскальної служби Романа Насирова та Віталія Хомутинника до Женеви, де вони, за словами співрозмовників УП, і обговорювали дане питання з акціонером "Привату".

Підтримку в особі прем'єра знайшов і інший олігарх - Рінат Ахметов.

Кілька співрозмовників "Української правди" розповіли про серпневій зустрічі Яценюка з двома олігархами. На ній Ахметов скаржився на низькі тарифи для його теплових станцій, які відмовляється підвищувати Національна комісія регулювання енергетики і комунальних послуг і Міненерго. Зараз ці відомства очолюють люди президента - Дмитро Вовк і Володимир Демчишин.

Яценюк в публічній площині, звичайно ж, відхрещується від підтримки олігархів, але грає на боці ДПЕК Ахметова в конфлікті з міністром енергетики Демчишин. За словами співрозмовників "Української правди" в БПП, відставка міністра - ключова вимога Яценюка щодо переформатування уряду.

Втім, натягнуті відносини між прем'єром і підлеглим - вже давно не секрет і неодноразово виносилися в публічну площину самим Яценюком.

Ахметов, чий бізнес за часів президентства Януковича працював у тепличних умовах, тепер вчиться "жити по-новому". Донецького олігарха намагаються схилити до продажу активів, які дісталися йому в минулі роки занадто легко.

Шахтарські мітинги в центрі Києві навесні нинішнього року не принесли результатів - СБУ, підконтрольна президенту, оперативно погасила протести порушенням кримінальних справ.

Поки переговори на Банковій ні до чого не привели. А у Порошенка з'явилася нова мішень.

Десять років тому він був одним з акціонерів найбільшої приватної газодобувної компанії "Нафтогазвидобування", але потім, втративши політичний вплив, позбувся контролю над нею.

Останні кілька місяців навколо компанії почали відбуватися дивні речі. За клопотанням Генпрокуратури Печерський суд Києва тричі накладав арешт на її майно і забороняв реалізацію продукції. Співрозмовники "Української правди" стверджують, що таким чином президент, використовуючи лояльну до нього ГПУ, намагався схилити Ахметова до розмови про "спільне управління компанією".

Ставки олігархів

Олігархи, незгодні з новими правилами гри, готуються взяти реванш у влади на місцевих виборах. Перемога дасть їм не тільки моральну сатисфакцію.
Своя фракція у міських та обласних радах, по-перше, допомагає вирішувати бізнес-інтереси на місцях, а по-друге, дає додаткові козирі в більш глобальних переговорах.

Ефективних інструментів для боротьби у них небагато.

Традиційні способи захисту - картинка на підконтрольних ЗМІ і парламентське лобі. З прийняттям закону про децентралізацію все більшу роль будуть грати і лояльні місцеві ради.

За прикладами далеко ходити не треба. Нещодавнє звернення Запорізької облради про надання спеціального статусу для регіону змусило Банкову занервувати.
Петро Порошенко кілька разів відкрито обурювався рішенням запорізьких депутатів, звинувативши їх у сепаратизмі.

Найсерйозніша боротьба очікується за контроль над сходом країни. Для Ахметова стратегічно важливий контроль над Запорізької, Дніпропетровської областями і Маріуполем, де знаходяться гірничо-металургійні та енергетичні підприємства олігарха.

Для Ігоря Коломойського з тих же причин - Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ та Полтава.

До виборів зараз краще готовий Коломойський.

У умовну корзину лідера групи "Приват" можна включити відразу три політсили. Чисто "приватівський" проект - партія "Кріп". У однойменну парламентську групу в Раді входять відразу кілька найближчих соратників олігарха. У парламенті вони шукають точки дотику з Радикальною партією і "Батьківщиною".

За інформацією "Української правди", Коломойський уже намацав можливість для діалогу з Юлією Тимошенко. Слідство їхніх домовленостей - неголосування фракції "Батьківщини" за зміни до Конституції.

Набагато менше відкритої інформації про близькість до Ігорю Коломойському двох інших політпроектів. Перший - Радикальна партія Олега Ляшка. Прямий зв'язок між Коломойським і головним "радикалом" довести складно, як мінімум мова йде про ситуативну партнерство після того, як навесні боку закопали "сокиру війни", і Ляшко приїхав до Дніпропетровська дякувати Коломойського за патріотизм.

Вихід з парламентської коаліції розв'язує Ляшко руки і мову. Для критики влади йому будуть раді надати ефіри і Коломойський, і інші "опозиціонери".

В Адміністрації президента з "Приватом" пов'язують і оновлену партію "Відродження". Проект розрахований на колишніх виборців Партії регіонів на сході та півдні країни. Кістяк "Відродження" - колишні регіонали, яких курирує Віталій Хомутиннік.

Проект Ріната Ахметова і Сергія Льовочкіна "Опозиційний блок" підходить до виборів ослабленим.

Причина - внутрішня боротьба за вплив між групами Ахметова і Фірташа-Льовочкіна.

Попросту кажучи, партнери по опозиції не можуть поділити між собою області. Від Ахметова до виборів мера Запоріжжя готують вихідця з "Запоріжсталі" Володимира Буряка, Маріуполя - директора з соціальних питань меткомбінату ім. Ілліча Вадима Бойченко. Дискусії точаться навколо Харківської, Миколаївської та Херсонської областей.

Сергій Льовочкін у коментарі "УП" конфлікт не підтверджує. За його словами, партія готується до виборів, йде внутрішньопартійна дискусія. В "Опозиційному блоці" розраховують на більш, ніж на 20% підтримки в базових південно-східних областях.

Тим не менш, офіційна опозиція досі не провела партійного з'їзду. Єдиний оголошений це політсилою кандидат у мери - екс-губернатор Дніпропетровської області Олександр Вілкул.

Президент на низькому старті

Незважаючи на досить високий рейтинг і адмінресурс, президентська сила до виборів підійшла в ослабленому стані.

Основна ставка глави держави - пропрезидентська "Солідарність". Під її крилом до місцевих рад підуть партнери по коаліції - "УДАР" Віталія Кличка і "Народний Фронт" Арсенія Яценюка.

Тим не менше, між майбутніми партнерами по виборах панують інтриги і недовіру. Фінансування "Удару" на минулих парламентських виборах пов'язували з тандемом Фірташа-Льовочкіна. Одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі нещодавно звинуватив прем'єр-міністра Арсенія Яценюка у зв'язках з Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським.

Чи можуть вони провести в список своїх представників?

Співрозмовник УП в Адміністрації президента запевняє, що останнє слово при узгодженні кандидатів залишається за БПП. Тому спонсори президентських сателітів ризикують залишитися ні з чим.

Об'єднавшись, ключові представники влади страхуються від взаємної критики. Але є і побічний ефект - відсутність простору для маневру. Компенсувати цю прогалину повинні два технічні проекту, які курирує Банкова.

Один з них - партія "Наш край", яку формують з рейтингових місцевих політиків сходу і півдня країни, наприклад, Олександра Фельдмана, спробує відібрати голоси у "Опозиційного блоку".

Іншу партію - "Народний контроль", яку очолив нардеп від БПП Дмитро Добродомов, просуватимуть на заході на противагу "Самопомочі" Андрія Садового, з яким у Порошенка назріває конфлікт.

Основна проблема БПП - відсутність медіапідтримки.

Усі ключові активи знаходяться в руках у конкурентів президента, у глави держави лише далеко не найбільш рейтинговий "5 канал".

Ситуативним союзником тут може стати хіба що медіагрупа Віктора Пінчука, який зараз судиться з Коломойським в Лондоні за Криворізький залізорудний комбінат. В оточенні дніпропетровського олігарха стверджують, що президент в цьому конфлікті займає сторону Пінчука.

Глава президентської канцелярії Борис Ложкін неодноразово в інтерв'ю зізнавався, що регулярно спілкується і з Ахметовим, і з партнером Коломойського Геннадієм Боголюбовим. Підігруючи то одному, то іншому, Банкова намагається не допустити посилення конкурентів. Але ризик для Порошенка в тому, що його опоненти тримають один з одним прямий зв'язок.

Раптовий розворот і загроза об'єднання олігархів на місцях може стати справжнім ударом по президентських позиціях на сході країни.

Задачу реваншистів Льовочкін описав наприкінці минулого парламентського сезону - дострокові парламентські вибори. Зараз це вигідно всім опонентам президента.