"Deutsche Welle": Що чекає Україну після у разі провалу конституційної реформи

Подаємо текст на мові перекладу

Голосування у Верховній раді за президентський проект поправок до Конституції, що стосуються децентралізації влади, показало, наскільки складно буде домогтися схвалення цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами парламенту, в ході яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні звинувачення влади і ультраправих політичних сил у тому, хто несе відповідальність за трагедію і, нарешті, заяву лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід з правлячої коаліції свідчать про новий рівень політичної напруженості на Україні.

На кону - відносини Києва із Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже проведення конституційної реформи - зобов'язання Києва, зафіксоване в мінських домовленостях. На її саме президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, в тому числі і Німеччина. У цьому процесі Захід вітав кожен крок у заданому напрямку і нагадував українській владі про необхідність виконання Мінська-2.

При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди робився саме на положенні про забезпечення особливого статусу контрольованих проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експерт з Східної Європи з берлінського Фонду «Наука і політика» Сюзан Стюарт. Тобто саме на тому пункті президентського законопроекту, з яким радикально не згодна не тільки позапарламентська опозиція ультраправого спрямування, але і ряд фракцій Ради. Крім Радикальної партії в їх числі «Батьківщина», а також більшість депутатів від партії «Самопоміч».

Тому якщо дані поправки до конституції не будуть прийняті, ціна цього може виявитися занадто високою, можливо погіршення відносин Заходу з Києвом, говорить Стюарт:

«Адже західна сторона - Німеччина, Франція і США - очікує, що конституційна реформа буде проведена саме в тому вигляді, в якому вона зараз пропонується ». За словами експерта, на Заході є готовність чекати до кінця поточного року: «Але я думаю, що в цілому на Заході будуть виходити з зобов'язання Києва завершити цю реформу».

Небезпека косметичних реформ

Небезпека для відносин між Києвом і західними країнами Стюарт бачить також у потенційному зростанні невдоволення українського населення політикою влади, яке в перспективі може привести до більш масових протестів в країні. Експерт також вказує і на чергову можливу проблему:

«Якщо буде видно, що реформи затягуються або проводяться тільки косметично, то це, звичайно, може призвести до того, що підтримка України з боку Заходу ослабне».

При цьому провину за можливе ускладнення ситуації навколо реформи конституції Сюзан Стюарт покладає не тільки на українських політиків. У те, що дебати з децентралізації влади в політичному і медійному дискурсі на Україні були, по суті, зведені до питання статусу окремих районів Донбасу, на думку експерта, внесли вклад і самі західні лідери.

«Я бачу велику проблему в тому, що Захід сильно наполягає на тому, щоб Київ щось робив, без того, щоб Росія щось робила для виконання мінських домовленостей», - зазначає Сюзан Стюарт.

При цьому вона має на увазі тиск, який Берлін, Париж і Вашингтон, очевидно, чинили на Київ під час підготовки пакету поправок до конституції.

«І це при тому, що Захід так само має бути зацікавлений у реалізації на Україні й решті частини конституційної реформи», - додає Стюарт.

Втім, вона зазначає, що глибинна проблема полягає в самому тексті Мінська-2: ці домовленості «містять конкретні зобов'язання України, але не містять ніяких конкретних зобов'язань Росії», адже вона не так і не визнана стороною конфлікту на Донбасі.

Подаємо текст на мові оригіналу

«Неразумная» тактика давления

С еще более резкой критикой риторики Запада относительно конституционной реформы на Украине выступил аналитик Германского общества внешней политики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister). Оказывать давление на власти в Киеве, по его мнению, «неразумно» именно из-за опасности усиления уже видимых внутриполитических противоречий на Украине.

«Это может даже привести к тому, что позиции партии Петра Порошенко после местных выборов ослабнут, — предостерегает эксперт. — И тогда встанет вопрос, какая сила, кто придет к власти. Это может быть человек гораздо более радикальных взглядов, с которым будет гораздо сложнее продвигать реформы». В то, что конституционная реформа на Украине будет способствовать деэскалации конфликта на Донбассе, Майстер не верит: «Она не решает главную проблему — с Россией. Ведь РФ имеет проблемы не только с Украиной, но и с ролью Запада на всем постсоветском пространстве».

Поэтому, по словам эксперта, Москва «и в дальнейшем будет использовать Восточную Украину, чтобы оказывать давление на Запад, в том числе и на ЕС». Он считает, что для разрешения украинского кризиса нужны переговоры на совершенно другом уровне, с участием в том числе и США:

«Чтобы говорить о будущем системы безопасности в Европе, а также экономических и энергетических отношений с Россией. Ведь это и есть вопросы, которые задает Москва».

«Никакого плана Б»

Впрочем, Стефан Майстер признает, что пока у Запада нет «никакого плана Б» взамен Минска-2. И несмотря на свою критику такого положения вещей, добавляет:

«То, что должна проводиться децентрализация власти на Украине, является требованием минских соглашений».

Они, по его словам эксперта, будут работать только в том случае, если Донецк и Луганск получат специальный статус в составе Украины. А сработают они в итоге или нет — «это является центральным элементом для разрешения всего кризиса», заключил немецкий эксперт.

За матеріалами inoСМИ.Ru з посиланням на "Deutsche Welle"

Нагадаємо, 31 серпня Верховна Рада України прийняла Постанову про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. За проголосували 265 народних обранців.

Серед закарпатських нардепів, які віддали свої голоси за децентралізацію влади, були Нестор Шуфрич з "Опозиційного Блоку", Олександр Сочка з "Народного Фронту", Віктор Пинзеник, Валерій Пацкан та Василь Брензович з "Блоку Петра Порошенка".

Проти цього документу проголосували позафракійний депутат Віктор Балога, Іван Крулько з "Батьківщини" та Юрій Чижмарь від "Радикальної партії Олега Ляшка".

Читайте також:

• Розділити Україну на три частини? Російський план, що викрила українська розвідка
• Вінницький ракетний завод "Porohtar" презентував новий ОТРК "Ліщина" — мем у дії
• У понеділок 45 населених пунктів Закарпаття будуть БЕЗ світла: відома причина відключень
• Будинок - привид чи полтергейст?: що за історія лякає жителів про одну із будівель у Закарпатській громаді?