Прихована загроза війни на Сході: для України, Європи і Росії.

Війна на Україні небезпечна для Європи новими хвилями біженців та втратою контролю над АЕС.

Подаємо текст на мові перекладу

Антизахідна і антиукраїнська істерія Путіна змушує росіян чіплятися за імперську ідею, не даючи налагодити діалог з братською суверенною країною. При цьому недавні заяви Путіна можуть показувати, що він шукає вихід з військового і політичного тупика, зауважує The Guardian. Згадок про "Новоросії" стало менше.

Дискусії навколо "української кризи" в Європі в основному крутяться навколо політичних ідей, аргументів про порушення міжнародного права і економічних інтересів, "проте в першу чергу європейців повинні хвилювати власні стратегічні та політичні інтереси", вважає німецький політолог Андреас Умланд. Наприклад, що станеться, якщо київська влада втратить контроль над АЕС? - Пише він у журналі Focus.

Так, найбільша в Європі Запорізька атомна станція знаходиться всього в 250 км від зони бойових дій на Донбасі. Російськомовний регіон Запоріжжя сам може стати зоною бойових дій, і ядерний реактор буде вразливий для артилерійських снарядів, ракет, бомб, йдеться в статті.

"А в найгіршому сценарії сумнівні особи, мобілізовані Росією в напіввійськові підрозділи на Донбасі, можуть вийти з-під контролю Москви." Сепаратисти "в безвихідній для себе ситуації можуть загрожувати обстрілом або умисним знищенням Запорізької АЕС", - вказує автор.

Але перша потенційна проблема для ЄС у разі колапсу української держави буде демографічного і географічного характеру, пише Умланд. Населення України - 45 млн, і між ЄС і Україною немає ні моря, ні непереборних гір.

"Якщо українська держава не зможе виконувати свої функції або якщо воно зазнає поразки у війні, мільйони українців почнуть емігрувати", - констатує експерт.

Хтось відправиться до родичів або в пошуках роботи на схід, але зважаючи на зниження популярності Росії на тлі її прихованою війни проти України і неясних економічних перспектив переважна більшість українців рушить на Захід.

Прикордонні служби Польщі, Угорщини та Румунії в змозі впоратися з напливом декількох десятків тисяч нелегальних мігрантів, але що якщо їх будуть сотні тисяч або навіть мільйони? Чи буде НАТО перекидати до східних кордонів ЄС військову техніку, щоб не пускати мігрантів? - Міркує політолог.

Потрясіння на ринку, які розпочалися з Китаю, відтіснили майже всі інші світові проблеми, пишуть колишній посол Канади в США Дерек Берні і співробітник Інноваційного центру міжнародного управління (Канада) Фен Ослер Хемпсон в The Globe and Mail, закликаючи на цьому тлі не забувати про Україну.

"Тиск і провокації з боку Москви, відверто порушують мінське угоду, тривають без перерви. Хоча Володимир Путін як і раніше заперечує, що російські війська б'ються на Східній Україні, завдяки недавнім витокам виявилося, що 2 тис. Росіян були вбиті в ході військових дій і ще 3,2 тис. серйозно поранені ", - йдеться у публікації.

"Демократичне майбутнє України висить на волосині", - пишуть Берні і Хемпсон.

Дві недавно висунуті ідеї містять розумні рекомендації з порятунку країни, вважають автори: одна - по зменшенню боргу та з фінансової допомоги Україні, запропонована екс-президентом Світового банку Робертом Зелліком і колишнім радником президента США з держбезпеки Стівеном Хедлі, і друга - з миротворчої операції, запропонована Карлом Білдта (Швеція).

"Чого не вистачає, так це політичної волі і впевненого керівництва з боку тих, хто має намір відстоювати принцип незалежності України", - нарікають автори.

"Канада готова взяти участь і допомогти із здійсненням обох ініціатив. Ми і наші західні союзники повинні самі зробити те, чого ми вчимо", - йдеться в статті.

"Володимир Путін повинен перестати занурювати свою країну в істерію", - так назвав публікацію в Le Monde Шарль Урьевіч, фахівець з Росії і Кавказу, професор історії в паризькому університеті INALCO.

Зустріч в Берліні Меркель і Олланда з українським президентом Порошенко, на яку Путін не був запрошений, і в Москві, і в західних столицях сприйнята як попередження Росії, обвинуваченої в підігріванні конфлікту, пише Урьевіч.

"На Донеччині активізуються бойові дії, і російська преса наполегливо підтримує чутки про наступ на Маріуполь. Ударна хвиля після анексії Криму все ще дестабілізує молоде українське держави і породжує тінь нової холодної війни", - йдеться в статті.

Далі подаємо текст на мові оригіналу

Для Москвы возвращение Крыма стало шагом к обновлению России, прощанием с более чем 20-летним периодом унижений, возрождением связи с ее имперским прошлым, говорится в статье. Демократия с большим трудом укореняется на просторах страны, формирование национальной идентичности оказывается крайне длительным процессом. В отсутствие демократического проекта (...) русские цепляются за имперскую идею как за спасательный круг, полагает профессор. Отсюда и неспособность проанализировать сталинское прошлое, указывает эксперт, отсюда и неспособность наладить диалог с Украиной, суверенное существование которой поставлено под сомнение.

В последнее время российское правительство сделало ставку на развивающиеся экономики, чтобы создать вместе с ними противовес Западу, который "настаивает на своем намерении контролировать мир". В условиях нынешнего кризиса возникает вопрос: заставят Россию ли встать на "правильный путь" экономические трудности? И если сейчас Украина оказалась под защитой западных стран, то Москва активизировалась в других слабых точках своей периферии, прежде всего в Грузии и Молдавии, отмечает Урьевич.

"Можно было бы успокаивать себя тем, что эта фаза истерии продлится недолго, - пишет автор. - Но (...) донбасский пороховой погреб и мотивация, которая его создает, очень опасны для нашего континента".

"Перспективы, что очередной международной призыв к соблюдению перемирия на Восточной Украине будет выполняться строже, чем раньше, не очень хороши, но кое-что в динамике продолжающейся уже 16 месяцев на окраинах Европы войны, кажется, меняется", - пишет The Guardian в редакционной статье.

В субботу лидеры Германии, Франции и России провели трехсторонние телефонные переговоры и поддержали совместное заявление, сделанное Украиной и пророссийскими сепаратистами на прошлой неделе, - о том, что перемирие может быть восстановлено с 1 сентября.

Недавние заявления президента Путина могут показывать, что он ищет выход из ситуации, которая, по-видимому, превратилась в нечто вроде военного и политического тупика.

"Экономика России страдает от низких цен на нефть, ущерб ей наносят и санкции", - отмечают авторы статьи.

После аннексии Крыма Путин поднял ставки, начав конфликт в Донбассе, однако силы сепаратистов - это неорганизованная группировка, продемонстрировавшая неспособность выкроить территории и продолжительно удерживать их под контролем. Это может объяснить, почему в Москве стали меньше говорить о возрожденной "Новороссии" - территории от Донбасса до Черного моря, пишет The Guardian.

Западная помощь Украине остается существенной, замечают авторы, упоминая, в частности, продвинувшуюся программу по сокращению задолженности.

"Более масштабный интерес Европы по-прежнему состоит в том, чтобы заставить Путина вывести российские силы с Восточной Украины, в конечном счете подтвердив, что международные границы нерушимы", - говорится в статье.

Издание призывает не только "устанавливать новые даты перемирия", но и "продемонстрировать готовность вести переговоры с Путиным и решимость продлить и, возможно, даже увеличить санкции до тех пор, пока вывод войск не состоится".

За матеріалами InoPressa