Святослав Вакарчук : Україна, за яку я вийшов на Майдан.

Питання не в тому, чи будемо ми рухатися в Євросоюз чи зближуватися з Росією. Справа в більш глибоких, фундаментальних цінностях.

У людей, що вийшли на Майдан, були різні мотивації. Але все таки більшість йшло туди з тієї ж причини, що і я: вони відчули, що у громадян України забирають найважливіше, на думку цих громадян. А саме - цінності, свободу і гідність.

Зрозуміло, можна сказати, що це всього лише ефемерні слова. І за останній час українці не раз чули на свою адресу: «Що ви носитеся з цією свободою, якщо вам жерти нічого?». Але, нехай у цих звинуваченнях і є частка правди, особисто для мене свобода і гідність - головні цінності в житті. Я не готовий проміняти їх ні на що інше.

У мене був вибір. Була можливість взяти і поїхати в Америку або іншу країну, де у всіх приблизно однаковий набір прав, будь ти президентом, Уорреном Баффетом або жебраком, хто просить милостиню. І все ж мені здавалося тоді, здається і зараз, що це доля вже дуже практичних, прагматичних і слабких людей. Мені цікаво боротися до кінця.

Крім того, я вірю, що в України є шанс відстояти свої цінності і продовжувати будувати нормальну державу. Саме для цього я вийшов на Майдан. Я вийшов туди не потім, щоб протестувати проти непідписання асоціації з ЄС. Мене змусило вийти те, що людей, які вийшли висловити свою думку, жорстоко і цинічно побили.
Якби все було інакше, і демонстрація, яку розігнали, виступала проти євроінтеграції, я все одно вийшов би на Майдан. Якби прийшли поліцейські і побили безневинних хлопців і дівчаток, які виступали за зближення з Росією, палицями до крові під камери, я б вийшов точно так само. Я б стояв точно стільки ж. Бо справа не в тому, з ким ми будемо інтегруватися - справа у фундаментальних цінностях.

Чого Україна чекала від Майдану? Мені іноді здається, що головна проблема українців полягає в тому, що ми не можемо визначитися, яку державу ми хочемо побудувати, куди ми йдемо. Quo Vadis? Ми поки не дали собі відповіді на це питання.

Я маю на увазі не ЄС або Єдиний економічний простір, питання набагато ширше. Куди рухається наше суспільство? Ми хочемо побудувати державу, де головними цінностями будуть свобода і гідність, або для нас важливіше стабільність і безпеку? Які цінності ми сповідуємо? Ми - суспільство, засноване на принципах Біблії, суспільство, засноване на конфуціанських цінностях? Або суспільство, яке має свої власні цінності?

Ми так і не визначилися з відповіддю, а він украй важливий. Адже саме він визначить, до чого ми прагнемо. Що ми готові терпіти, а що ні.

Якщо для нас стабільність і процвітання важливіше, ніж свобода, тоді потрібно по-іншому будувати державу. Якщо ми готові бути вільними, але при цьому нам все одно, бути багатим або бідним суспільством, це інший шлях. Якщо ми хочемо мати і те, і інше, потрібно визначитися, з чого почати. Що буде першорядної цінністю.

Ми досі не дали собі відповіді. І, поки ми цього не зробимо, ми не зможемо зрозуміти, хто ж потрібен Україні.

За матерыалами "Новое время"