Експерти розповіли, якою повинна бути оновлена Конституція.

Проект змін до Основного Закону, який з подачі Президента України вже затверджено і передано парламентом до Конституційного суду, не знімає питання, а якою ж має бути оновлена Конституція.

Градус дискусії довкола цього питання підвищується. Є багато людей, які не погоджуються з «офіційним» варіантом змін до Конституції. Без «народної експертизи» цього документа, вважають експерти, не обійтися.

«Які зміни доцільні, щоб новий Основний Закон відповідав інтересам закарпатців?». Думки науковців, лідерів громадських організацій, представників творчої інтелігенції не в усьому співпадають. Втім, пропонуємо думку кожного зокрема.

Микола Бурак, лідер громадської організації «Субкарпатія»:

— У Основному Законі дежави слід обов’язково закріпити результати проведеного в 1991 році референдуму про адміністративну самоврядну територію. Воля закарпатців, підкріплена 78 відсотками голосів «з», є актом прямої дії.

Закарпатці вимагають від екс-президента України Леоніда Кравчука як голови Конституційної комісії впровадити, нарешті, рішення закарпатського референдуму 1991-го року. Саме на цьому наголошується в листі Леоніду Макаровичу від нашої організації. На цій юдині лежить моральний обов’язок виконати волевиявлення наших краян. Приїхавши в область, тодішній глава держави зініціював зміну в запитанні на місцевому референдумі: слово «автономна» поміняли на «самоврядна територія».

Оновлений Основний Закон держави мав би забезпечити закарпатцям самоврядність. При цьому, враховуючи негативний приклад Донбасу, не скочуємося до сепаратизму. Тобто, бачимо себе лише в складі України!

Михайло Савчин, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету:

— Нас зараз найбільше цікавить, як Основний Закон відображатиме інтереси мешканців Закарпаття, як до речі, і решти регіонів. У цьому сенсі найбільша вада діючої нині Конституції — недооцінка ролі місцевого самоврядування. В ній також не втілено базового принципу повсюдності місцевого самоврядування. Нині громади не мають повних прав розпоряджатися землею, як це прийнято у інших розвинених країнах. Слід ліквідувати таку структуру як районні державні адміністрації.

У майбутній Конституції слід передбачити можливість для територіальних громад звертатися за захистом їхніх прав до Конституційного суду. Таке право є в багатьох країнах, і це цілком виправдано.

Василь Захарець, заступник голови Закарпатської обласної ради професійних спілок:

— Нинішня Конституції не знімає з держави обов’язку піклуватися про безоплатну освіту, охорону здоров’я громадян, відпочинок громадян. Діючі права і свободи, які закріплені діючим Основним Законом, не повинні звужуватися. Тому профспілки категорично проти тих змін, які запропонував глава держави Петро Порошенко у проекті змін до Конституції. Звужувати права своїх громадян не можна, це призведе до значного зниження життєвих стандартів, погіршення життя людей. Цього допустити не маємо права!

Михайло Волощук, в 1990-му — голова Закарпатської обласної ради та перший секретар обкому Компартії України, пізніше депутат Верховної Ради України І скликання:

— Депутати минулих скликань приймали Конституцю не на рік чи на два, а на десятиліття. Нині ж бачу, що кожен новий керівник, прийшовши до влади в державі, намагається пристосувати Конституцію до своїх потреб. Це не назвеш інакше, ніж знущання над документом.

Серед запропонованих Президентом змін до Основного Закону центральне місце займають питання децентралізації й адмінреформи. Закарпатці ставляться до цих питань доволі насторожено, адже є реальна небезпека втратити обличчя населених пунктів, позбутися повноважень. У тих селах і селищах, де ради будуть ліквідовані, люди можуть бути позбавлені впливу на діяльність нових органів місцевого самоврядування (тергромад). З ким і заради чого об’єднуватися — треба тисячу разів подумати. І робити це добровільно, не з примусу.

Михайло Алмашій, заслужений вчитель України:

— Ми будь-що повинні добитися втілення рішень референдуму про самоврядність Закарпаття в життя. На науково-практичній конференції кілька днів тому звучали пропозиції назвати наш регіон Закарпатським краєм. Ця назва має повне право на існування. Нею ми підкреслюємо історичну своєрідність нашого краю, ментальні особливості його населення, повертаємо сучасників до тих часів, коли в умовах Чехословацької Республіки він виборов право на автономію. Закарпатці є і залишаться частиною українського народу, але вони хочуть залишатися самими собою в цій державі.

Ми, активісти, чекаємо від держави підтримки в діяльності русинських недільних шкіл. Ентузіазм у цьому питанні мусить бути підкріплений державними освітянськими програмами. А потім можна піти далі і запроваджувати здобуття русинами освіти рідною мовою. Бо ж закарпатці на очах втрачають безцінний скарб — материнську мову.

Василь Лемак, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету:

— Якщо мова йде про надання Закарпаттю статусу регіону з особливими правами, то я проти цього в Конституції. Місцевий референдум 1991-го був незаконним. Запитання в такому вигляді, як воно було сформульоване на голосуванні, не передбачалося діючим законодавством. Ідеями про самоврядність не варто перейматися, тим більше в умовах, коли є реальні загрози цілісності держави. Україна повинна залишатися унітарною.

Щодо принципових змін у Конституції, то в ній слід позбутися декларативних положень. З тими ілюзіями, які держава не в змозі забезпечити, слід попрощатися. Для прикладу, в Західній Європі ніде не говорять про безплатну медицину. Всі розуміють, що послуги надаються з державного бюджету, тобто — за рахунок платників податків. У нас ми все ще говоримо про те, чого давно немає.

Василь Кузьо, колишній представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області:

— Як і більшість закарпатців, вважаю продуктивною ідею самоврядності краю. За неї, згадаймо, закарпатці більш ніж трьома чвертями проголосували на референдумі 1991 року.

І нині, начебто, народу має конституційне право розпоряджатися природними ресурсами. Але воно повністю ігнорується, а прибутки від лісів, надр, родючих земель отримує невелика група людей. Зокрема тих, які мають владу або наближені до неї.

Закарпатці повинні мати можливість безпосередньо контролювати ресурси свого регіону, поставити їх собі на службу. Має бути визначена сума, наприклад, 25 відсотків грошових надходжень, що йдуть до центру, решта ж повинна залишатися на місці. Йдеться про банківські, митні надходження, а також кошти за транспортування газу й нафти у інші країни Європи. Перехід краю на госпрозрахункові відносини з центром дозволить перетворити його в бездотаційний. Добробут людей значно зросте, вони відчують себе господарями на власній землі.

Назва регіону повинна бути змінена на «Закарпатський край». пропозицію, схвалену на нещодавній науково-практичній конференції в Ужгороді, теж спрямовано до Конституційної комісії.

Право бути повновладними господарями на своїй землі краяни вибороли своїм багаторічним служінням Україні. Наші хлопці і нині підтверджують свій патріотизм у боях на сході держави.

Василь Жиган, голова Закарпатської обласної ради ветеранів України:

— І Президент, і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада останнім часом приймають рішення й закони без глибокого аналізу становища в суспільстві, чим погіршують життя громадян. Ці рішення часто суперечать діючій Конституції, зокрема її 22-й статті. Обіцяного під час подій на київському майдані покращення немає, навпаки, від ветеранів відбирають останні пільги, які в них залишалися. Це робить їхнє життя нестерпним.

Лідери ветеранських організацій області склали і передали колективного листа Віктору Балозі як одному зі старожилів парламенту. В ньому знову наголошуємо про необхідність дотримуватися Конституції, просимо не відбирати від ветеранів права на достойне життя. Не впевнений, що до нас у Раді прислухаються. Тож чи допоможе оновлена Конституція, якщо до діючої ставляться так зневажливо? Беруть сумніви…