Навіть якщо ви не корінний житель Закарпаття – помітити пристрасть жителів цієї невеличкої області до пересування велосипедами нескладно. Варто лише...
Навіть якщо ви не корінний житель Закарпаття – помітити пристрасть жителів цієї невеличкої області до пересування велосипедами нескладно. Варто лише проїхатися селами, райцентрами, а останнім часом і містами й містечками, аби побачити, що мода на «біціглі» стрімко повертається, пише, Мукачево.net.
У селах вона, власне нікуди й не зникала. Їздити велосипедом у справах, на роботу, до крамниці — тут полюбили дуже давно. Так і хочеться написати «споконвіку». Насправді, до війни, ба навіть за часів пізнього СРСР, це був єдиний індивідуальний засіб пересування. Легкий, зручний, універсальний, дешевий, мобільний, всесезонний. Зараз любов городян до велосипедів намагається повернути прогресивно екологічно-налаштована молодь. Різні велопробіги, акції, флешмоби, громадські об’єднання, зосереджені на двоколісному транспорті та його зручності і доступності стають все популярнішими і частішими. Жителів же районів і райцентрів і переконувати ні в чому не треба. І популяризувати популярне – теж.
Одним із надзвичайно велосипедизованих районів є Виноградівський. Рівнинний, не треба долати пагорбів і гір, налягаючи на педалі, компактний. Концентрація велосипедистів у самому Виноградові – надзвичайна. Саме тут силами ентузіастів незабаром з’явиться пам’ятник велосипеду – улюбленому транспорту виноградівців. Встановлять його навпроти центрального ринку – саме на площі перед ним розташовано велику велопарковку аж на 80 велосипедів. Де як не тут поставити скульптуру «двоколісного коня». Мукачеву.нет вдалося поспілкуватися з ініціаторами, авторами і творцями велопроекту: ужгородськими ковалями Василем Криваничем та Степаном Руснаком, скульптором Михайлом Колодком та меценатом проекту, виноградівським підприємцем Йосипом Шерегієм, який вже подарував рідному місту бронзового «Винороба», фонтан та капличку святого Франциска. Ось що вони розповіли:
— Так, справді, Виноградів є дуже велосипедним містом, як власне і увесь виноградівський район. Тут велосипеди люблять, вони є у багатьох, городяни і селяни ними активно користуються. Але є певна проблема – на наших дорогах стало занадто багато машин. І такий інтенсивний рух наражає на небезпеку тих, хто був на цих дорогах «газдою» і першопрохідцем – велосипедистів. Авто витіснили біціглі на узбіччя і на манівці. Дуже часто водії не звертають уваги на велосипедистів, не вважають їх повноправними учасниками дорожнього руху. Це звісно, недобре. Але це б не було такою великою бідою, якби за цим не стояла велика небезпека. Я сам водій і сам часто бачу як у сутінках просто нізвідки виринає постать велосипедиста, який їде узбіччям. – каже Мукачеву.нет підприємець Йосип Шерегі. – І саме тому, ми вирішили купити велосипедистам району, у першу чергу самого міста Виноградів світловідбивні жилети. І купили. Купили їх 1000 штук, всі ці жилети ми подаруємо виноградівцям, які мають велосипед. Просто роздамо у подарунок. Але поки що ми відправили їх на маркування. Поставимо на кожному значок нашого благодійного фонду…
— Що це за фонд?
— Це може й нескромно, але… Це благодійний фонд родини Шерегіїв. Так вже вийшло, що наша родин зробила кілька подарунків рідному Виноградову і є намір і бажання продовжувати робити приємності місту і городянам. А промаркувати жилети ми вирішили, об ніхто не міг потім використати цю добру справу у політичних спекуляціях. Бо у повітрі, мовити б, витав намір однієї з політичних сил записати чужі зусилля у свої заслуги. Це недобре і неправильно. У нас – ніякої політики. Тільки відродження традицій, благоустрій міста і благо для городян. Тому й благодійний фонд. Адже це небезпечно – гордяни їздять і у цю пору року, взимку. І так дороги погані, небезпечні, темно, мало освітлення. Тому і подаруємо жилети, задля безпеки на дорогах.
— А пам’ятник велосипеду?
— Так, буде. Більше того – він вже готовий, — підтримує розмову співавтор проекту, скульптор Михайло Колодко, кілька робіт якого Виноградів вже має. – Це будуть навіть два велосипеди: дорослий і дитячий. Вони будуть такі, у ретро-стилі, але з рухомими деталями. Можна буде сісти у сідло, покрутити педалі і кермо. І вони цілком органічно впишуться у вже готову велостоянку, тут у Виноградові. Поруч городяни ставитимуть свої біціглі.
— Цей велосипед викував студент Ужородського колежу Мистецтв Сетапан Руснак. Талановитий майстер, який ще хоч і вчиться, але володіє ковальством як ремеслом і мистецтвом дуже чудово. – каже наставник молодого майстра, ужгородський коваль Василь Криванич. — Видно по цій роботі – вона повна виразними деталями, як наприклад клаксон, велосипедна фара, цікавої форми спиці коліс. Є навіть одна «зрощена спиця». Що це таке – знають всі велосипедисти, які лагодили тимчасово спицю, яка лопнула. Словом, роботу можна роздивлятися довго. Вона вже на стадії завершення. Віримо, що виноградівці будуть їй раді і ще більше полюблять своїх двоколісних коней.
— Коли буде пам’ятник?
— Як тільки потепліє. Зійде сніг, почнеться велосипедний сезон. Мабуть тоді. З початком календарної весни, скоріш за все. Тобто, вже дуже скоро.
Олександр Попович