Одне з екзотичних чудес природи – квітучий рододендрон – можна споглядати в Карпатах. Карпатський красень, якого за вічнозелені листя і яскраво червоні квіти...
Одне з екзотичних чудес природи – квітучий рододендрон – можна споглядати в Карпатах. Карпатський красень, якого за вічнозелені листя і яскраво червоні квіти називають українською «червоною рутою», радує туристів та місцевих. «Чому червона рута? Та тому що листя завжди зелене і квітне насиченим червоним. Хоча, це лише мої здогадки», – розтолковує народну назву карпатського рододендрона науковий співробітник ботанічного саду УжНУ Людмила Омелянська.
Справді, у період цвітіння рододендрону карпатського, або рододендрону Кочі, Карпати особливі. Свого роду червоно-багряна з різноманітними відтінками, створеними сонцем, казка. Найбільше його на Мармороському масиві, що охоплює значну частину Румунії, трохи Івано-Франківської та Рахівські гори Закарпатської області, бо це високогірний вид.
Кочі – кущоподібний рододендрон, що висотою сягає близько 50 сантиметрів. Починає цвісти червоним та насичено рожевим на початку травня. На замітку туристам, наразі пік цвітіння карпатського рододендрону – літні місця. У Карпатах сніг уже в жовтні, тож приблизно цього місця дозріває насіння Кочі.
Сьогодні карпатський рододендрон у Червоній книзі України як реліктовий і зникаючий вид флори. «Випасають худобу на гірських полонинах, топчуться по ньому», — каже про одну з причин його зникнення Людмила Омелянська. А відновити, чи виростити в іншому місці, як розповідає спеціаліст, не так і просто. Розповідає, що пробували висаджувати Кочі в ботанічному саду, однак безрезультатно.«Всі рододендрони, і він не виняток, полюбляють кислотні грунти, помірну вологість… У природніх умовах наших йому такого не знайти. Тому доводиться створювати йому блага штучно – грунтосуміш з верхового торфу та піску, також можна використовувати перепрілу хвою. Засаджувати у лунку розмірами метр- на метр, рясно поливати у спекотні днини, однак так, аби він був помірно, а не надмірно зволожений. Так, досить таки вибаглива рослина», – розповідає про те, як леліє свої рододендрони ботанічний сад його науковий співробітник Оксана Куртяк. Сьогодні ботанічний сад має 20 видів цієї рослини, хоча і без Кочі.
«Кочі має ще одну особливість, – доповнює колегу пані Людмила, – У нього є мікориза – це симбіоз коріння з грибами. Гриби засвоюють азот з повітря і допомагають засвоювати його рододендрону. Може, через те, що ми цього не врахували при його висадці, карпатський вид у нас і не прижився».Однак, ще один природній вид рододендрону України – рододендрон жовтий (Rhododendron luteum) чудово почуває себе у ботанічному саду. Його багато у природі Житомирщини та Рівненщині. «Він у мене засаджений з 2006 року, і ні прирості, ні цвітіння не було. Потім колега з Житомирщини запропонував додати радіоактивного щебеню у його лунку – і він ожив. Надіємося, що вже наступного року зацвіте у нас».
Якщо Ви надумали провести свій відпуск в Карпатах, то найкращим його моментом, без сумніву, буде споглядання тутешньої квіткової полонини у барвах літнього світанку. Будемо надіятися, що людям вистачить мудрості зберегти цю красу не лише для себе, але і для наступних поколінь, бо спроектувати навіть незначний її відсоток у свій сад, як бачимо, зовсім не легко.
Зелене Закарпаття