Свій бойовий шлях наша частина розпочала з Ашхабаду, де в 1931 році була сформована саперна рота, яка працювала на нафтових промислах «Нафтодаг», будівництві...
Свій бойовий шлях наша частина розпочала з Ашхабаду, де в 1931 році була сформована саперна рота, яка працювала на нафтових промислах «Нафтодаг», будівництві Камутбенської греблі, виконувала спеціальне завдання по будівництву гравійного шосе у пісках Кара-Кума (довжиною 15 км). З 1940 по 1941 рік рота будувала гравійне шосе в горах Копетдагу, пишуть Новини Виноградіщини.Після мобілізації у вересні 1941 року рота була переформована в інженерно-саперний батальйон. У новому складі переходить Іранський кордон і зупиняється у місті Мешхед, де займається бойовою підготовкою. З 1 листопада 1942 року батальйон брав участь в інженерному забезпеченні бойових дій в районі Туапсе у складі 128 Туркестанської гірськострілецької дивізії. З січня 1943 р. воював у боях за визволення Тамані і Кубані, станцій Ставропольська та Тригорівська.
Саперна рота батальйону брала участь у будівництві опорних пунктів передових загонів полків, батальйон забезпечував формування водної перешкоди річки Афікс, прокладав проходи в мінних полях, будував штормові мости через плавні річок. За успішні бойові дії 9 жовтня 1941 року батальйону було присвоєно найменування «Гвардійський».
На початку 1944 року батальйон бере участь в успішному проведенні операції з розгрому ворога в Криму і визволенню міст Керч, Феодосія, Ялта, Севастополь. За ці бойові дії дивізія була нагороджена орденом «Червоного прапора». 20 вересня 1944 року наш батальйон передислоковується до Чехословацького кордону і отримує завдання – забезпечення бойових дій піхоти при прориві оборони фашистів у районі міста Віслок – Гурна, формування водних перешкод на річках Ольга і Одер. За успішні бойові дії по визволенню міста Ольмоуц усьому особовому складу від імені Верховного Головнокомандувача була висловлена подяка. Влітку 1945 року батальйон здійснив марш до міста Ужгород, яке стало місцем його постійної дислокації.
Інженерний батальйон «ТИСА» створений 1 жовтня 1999 року. У квітні 2001 р. інженерний батальйон «ТИСА» виведений із 230-ої артилерійської бригади і переведений до складу 534-го окремого інженерно-саперного батальйону з місцем дислокації у м. Виноградів. Функціонування і життєдіяльність батальйону можна зрозуміти, розглянувши його організаційно-штатну структуру. До складу батальйону входять підрозділи, що є складовими батальйону «ТИСА», зокрема, інженерна та інженерно-дорожня роти, а також три взводи: матеріальне забезпечення, ремонтний та зв’язку. Роти – саперна, інженерних загороджень та понтонна до складу батальйону «ТИСА» не входять.
У мирний час на батальйон «ТИСА» покладено завдання, пов’язані з ліквідації наслідків стихійних лих, допомогою цивільному населенню, відновлення пошкоджених у результаті дій природних сил шляхів та інфраструктури. Інженерна рота займається евакуацією населення та майна з районів стихійного лиха, укріпленням дамб, обладнанням різного роду споруд, видобутком та очищенням питної води. Інженерно-дорожня рота будує мостові переходи, відновлює зруйновані шляхи сполучення. Розчищає завали на шляхах і супроводжує та транспортує вантажі з гуманітарною допомогою. На взводи покладено завдання із забезпечення зв’язку, технічного забезпечення та ремонту і відновлення техніки, надання медичної допомоги.
Сьогодні про нашу частину знають не лише в Україні, а й за кордоном, адже до її складу входять підрозділи багатонаціонального батальйону «ТИСА», створеного з підрозділів Збройних Сил України, Угорщини, Румунії та Словаччини з метою оперативного реагування військовослужбовців сусідніх країн на загрози повеней, ліквідації наслідків стихійних лих, що постійно загрожують країнам Карпатського регіону.
Офіцери, прапорщики, сержанти, солдати нашого батальйону виконують інженерні задачі з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У 1999 році евакуйовано 1000 чол., розчищено більше ніж 11 км русел річок, посилено більше 4,5 км дамб, створено 3,5 км дренажних систем, переходів через завали. У 2000 році збудовано понтонний міст через р. Латориця (м. Мукачево), у 2001 – евакуйовано 3600 чоловік населення, укріплено 21500 м дамб, перевезено 1500 тон вантажу, розчищено 415 км доріг, 32 км русел річок, відкачано води – 12400 куб. м. У 2002 році розчищено снігові завали у Хустському та Тячівському районах – 195 км шляху та переміщено 1500 м куб. снігу. У 2008 році евакуйовано 2500 чоловік населення, розчищено 5,5 км доріг, 10 км русел річок, збудовано 1 тимчасовий міст.
У галузі міжнародного співробітництва батальйон добився значних успіхів. Зокрема, брав участь у спільному штабному дослідницькому навчанні у м. Виноградів разом із усіма національними складовими багатонаціонального інженерного батальйону «ТИСА», де були також 2 спостерігачі з республіки Польща. У навчанні «СВІТЛА ЛАВИНА 2003» (Ніредьгаза, Угорщина) брали участь всі національні складові батальйону «ТИСА», а також 4 спостерігачі з Сербії. «СВІТЛА ЛАВИНА 2004» проходила в Румунії з метою розвитку існуючої системи роботи штабу багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса», демонстрації можливостей румунської роти згідно з операційно-командними функціями штабу.
Під час навчань «СВІТЛА ЛАВИНА 2007» (Ходмезьовашархей, Угорщина) учасники знайомилися з стимуляційною комп’ютерною системою одночасно з удосконаленням координації дій між національними складовими і багатонаціональним штабом. У цих навчаннях, а також «СВІТЛА ЛАВИНА 2008» (Сатумаре, Румунія), «СВІТЛА ЛАВИНА 2009» (Словаччина), «СВІТЛА ЛАВИНА 2011» (Ходмезьовашархей, Угорщина) учасниками були спостерігачі Збройних сил США. У 2012 році навчання проходили на території сусідньої Румунії.
534-й окремий інженерно-саперний батальйон визнано однією з передових частин. Стан бойової підготовки батальйону визначається за рівнем підготовки управління батальйону і оцінюється як такий, що «Готовий до виконання завдань за призначенням» та рівнем підготовки підрозділів з оцінкою «Добре». Серед людей, завдяки сумлінній праці яких батальйон здобув звання передової частини, хто зробив і робить багато заради високих показників, хочеться відзначити, насамперед, офіцерів управління – начальника штабу, першого заступника командира частини майора Андрія Кіцула, заступника командира частини майора Олександра Байдака, заступника командира частини з виховної роботи майора Віталія Мукасєєва, заступника командира частини з озброєння майора Андрія Кучера. Вагомий внесок роблять своєю невтомною працею командири рот – інженерної роти капітан Сергій Мелимука, інженерно-дорожньої роти ст. лейтенант Микола Мороз, командир понтонної роти ст. лейтенант Віктор Войцехівський. Саме на них лягає найбільша відповідальність за виховання справжніх військових професіоналів, інженерів-фахівців.Володимир МОІСЕЙКО,
начальник Виноградівського гарнізону, командир в/ч А 1927