Популярність спортивного орієнтування у світі зростає з кожним роком.
Проте, у багатьох в Україні й досі існує переконання, що для опанування цього виду спорту необхідні якісь додаткові і специфічні знання з географії. А як у реальності?
Відповіді на деякі загальні питання дізнаємося у тренера мукачівського клубу спортивного орієнтування «Товариш» Ніни Расчупкіної.
Наскільки складними є карти для спортивного орієнтування? Чи зможе людина без спеціальних знань розібратися в них?
Якщо ви були уважними на шкільних уроках з географії і можете знайти потрібний шлях по туристичній карті міста чи атласу автомобільних доріг, то розберетеся і у спортивних картах. Для початку треба лише вивчити деякі специфічні символи: знаки доріг, будинків, галявин та лісу. Таким чином, протягом декількох хвилин ви в змозі освоїти достатню базу і зможете орієнтуватися на місцевості. Вивчення способів зображення рельєфу і навички бачення об’ємної картини навколишньої місцевості – це вже завдання для наступних етапів підготовки.
Які інші, не топографічні позначення використовуються на картах для спортивного орієнтування і що вони означають?
Карти для спортивного орієнтування є надзвичайно точними, інформативними і детальними. На них позначаються навіть окремі помітні камені (чорна точка), ями (коричнева буква "v"), канави (лінія з коричневих крапок), кущі (темно-зелені плями).
Чи є якісь відмінності у картах для орієнтування в Україні, чи, для прикладу в Угорщині і Словаччині?
Існують міжнародні стандарти для спортивних карт, які лаконічно і точно описують зовнішній вигляд і значення умовних символів. І у Мукачеві, чи десь у Франції чи в Австралії, спортивні карти будуть викреслені в тих самих знаках і будуть для нас зрозумілими. Це своєрідна міжнародна мова, яка не вимагає додаткового тлумачення. Правда, бувають і винятки, коли у якійсь країні зустрічається щось не типове для інших. Як зарослі з кактусів, які ми побачили на змаганнях у Ізраїлі.
Чим відрізняються карти для початківців від тих, що використовують професіонали?
Всі, хто бере участь у змаганнях, отримують однакову карту (але з різними дистанціями). На більшості змагань є різні категорії, як для професіоналів, так і для новачків, як для дорослих спортсменів, так і для дітей різного віку. Відмінність існує лише у місцевості. Класичне орієнтування проводиться, як правило у лісі, але в останні роки стали дуже популярними змагання і у містах – тут, як правило, проводять спринт. Так ось, міські карти дійсно легше сприймаються початківцями, тут вони почувають себе більш впевнено.
Чи можна заздалегідь потренуватися на дистанції, щоби під час змагань не помилятися?
Ні, згідно Правил, карту спортсмен отримує лише на старті, розташування контрольних пунктів (КП) на дистанції є найбільшою таємницею змагань.
Чи можна на змаганнях користуватися компасом, GPS чи телефоном? Чи контролюють організатори спортсменів у цьому відношенні?
Компас навіть рекомендується – він допомагає нам зорієнтувати карту на північ. Однак на дистанціях у місті він не є обов’язковим. Використання GPS у спортивному орієнтуванні заборонено Правилами.
Як зорганізоване спортивне орієнтування у світі та в Україні? Де можна тренуватися?
Насамперед треба усвідомити, що спортивне орієнтування ще у 1977 році Міжнародним Олімпійським Комітетом було визнано олімпійським видом спорту. IOF – Міжнародна федерація спортивного орієнтування, яка об’єднує 70 країн, розвиває чотири основні види: орієнтування бігом, велоорієнтування, орієнтування на лижах і трейл-О – вид, який придумали для людей з обмеженими можливостями. В Україні у кожному з цих видів сформовані національні збірні серед дорослих, юніорів та юнаків і дівчат, параолімпійська і дефолімпійська збірні. Тренування проходять у секціях і гуртках сформованих у ДЮСШ, центрах позашкільної освіти, школах. У нашому КСО «Товариш» за роки Незалежності України було підготовлено 14 майстрів спорту.
Все змінюється, можливо, невдовзі й українці зрозуміють, що набагато корисніше проводити своє дозвілля в русі, на свіжому повітрі, а не марнувати його за іграми «у телефонах», чи за екраном комп’ютера.