Гумор — це зброя: на Закарпатті Володимир Ковцун, відомий, як Владзьо, провів концерти на підтримку ЗСУ

Актор, гуморист, шоумен, Володимир Ковцун, більше відомий, як Владзьо, відвідав наше місто Виноградів та погодився на інтерв'ю.

- Доброго дня, Владзью! Раді вітати тебе у нас на Закарпатті!

"І вам доброго дня і дякую, дуже приємно".

- Скажи, гумор у житті повинен бути не дивлячись ні на що? Чи якось потрібно бути обережним з гумором?

"Напевно, ми вже така нація, яка постійно сміється, що і допомагає нам жити і виживати в найскладніших умовах. Згадайте хоча б картину - козаки пишуть лист турецькому султану! Вони там не просто пишуть лист – вони регочуть і насміхаються з ворога! Та й так споконвіку повелося, що ми сміємося у найскладніших ситуаціях! Зараз саме така ситуація і є! Тому ми і їздимо по маленьких містечках України, щоб люди відволіклися хоча б на півтори години від своїх проблем, посміятися і набратися позитивних емоцій.

-Жарти та сміх – це важливі цінності, які відображають силу духу людини. Зараз свого роду Ви використовуєте гумор, як зброю проти ворога, адже піднімаючи настрій українцям ви ще й збираєте кошти на потреби ЗСУ.

"Ну так – об’єднуємо трошки приємне з корисним. Зрештою, всі помагають, як можуть і я бачу, що нема ні одного українця в світі, а в світі нас дуже багато, який би не помагав Україні! Так само і ми частину коштів передаємо волонтерам, які допомагають армії. Всі ми зібралися в один стальний колючий клубок і даємо відсіч ворогу на всіх фронтах. Всі мусимо боротися з тою нечистю, що напала і тримати себе в тонусі! Хтось воює, хтось волонтерить, хтось помагає грошима, хтось працює на армію, хтось добрим словом поможе, хтось гумором… Ми всі на своєму місці, тому і непереможні! Ми є сталь і криця, яку неможливо пробити".

-Якщо гумор — це зброя, то якого вона калібру та як на вашу думку вона діє і на противника, і на людей, які її застосовують?

"Не знаю, який це калібр, але це сто процентів допомога і розрядка. Сміх – це життя. Ми виступаємо з гаслом: «Сміємось – значить не здаємось»! Ми виступаємо не тільки перед людьми в залах, ми також їздимо і у військові частини, щоб і хлопці посміялись, відпочили і набралися енергії".

-Як сприймають люди зараз гумористичні заходи, чи добре до них ставляться, чи кажуть, що варто бути більш серйозними?

"Думки є всякі, звичайно, але по повних залах ми бачимо, що людям гумор потрібен! Люди хочуть сміятися навіть в такий час. Бо це, напевно, емоція щастя, а щасливим хоче бути кожен. Ну і я, коли стою на сцені – також заряджаюся від людей їхнім сміхом та оплесками".

-Зараз у Вас багато концертних виступів у Закарпатті. Як тобі наш край, які враження у вас залишилися?

Ой, тут емоції аж зашкалюють! Я взагалі на Закарпатті був тільки в Ужгороді. Люблю те місто за всьо, а особливо за їхній ужгородський торт! Так і не купив додому, бо не довіз би. А тепер я ще відкрив для себе купу прекрасних міст і місць, і дуже шкодую, що не був тут до цього! Що саме головне – об’їздив всю Україну вздовж і впоперек, а на Закарпатті ні разу не був! За тиждень, що я тут був, я знайшов для себе багато друзів! Закарпаття дуже мене вразило якоюсь різноманітністю у всьому! У їжі найперше: тут бограч не такий як всюди, за ним я обов’язково повернуся. Мова тут українська , але трошки інша, така собі підправлена Закарпаттям, файна і неповторна! Тепер я в Тернопіль привезу ваше: «Йо», «Пой сюди», «Меч сяк», «Паленки май маленько уп’єте?»… яка ж та наша мова файна! Я все це дуже добре розумів і до того, просто ще раз нагадав, бо служив з другом з Хуста! Доречі, Мішу я відвідав і дякуючи йому везу додому цілий багажник вина і вражень!Мукачево вразило своїм надзвичайно красивим замком, в якому я попробував бограч ну і май маленько упив сяк паленки. Будинком культури, в Мукачеві – це щось з чимось! Сучасний, технологічний, зручний і красивий. Який там звук! Супер!

У Виноградові в санаторії «Теплиця» ми оздоровилися і омолодилися! Я десь років на 15. Знайшли там друзів, які нас туди запросили, поводили, напоїли! Водичкою цілющою, звичайно, бо паленкою то в замку. Покупали нас в басейнах солоних, подихали ми сіллю в соляних кімнатах. Пройшли купу процедур і я вже собі хочу викроїти часу, щоб поїхати в «Теплицю» хоча б на тиждень".

-Ну і на завершення – ваші побажання виноградівчанам та закарпатцям.

"Ой, мало нам вашого Закарпаття! Дуже мало! Я взагалі планую поїхати туди і побути довше в цьому казковому куточку нашої прекрасної, мальовничої України! Можливо, і хату собі куплю десь ближче до гір, винограду і паленки)
Єдине що я зараз бажаю всім – це миру і здоров’я! Дякую Закарпаттю, що так тепло нас прийняло, я про таких неймовірних людей і погоду! Скажу чесно – я відкрив в Україні для себе ще одну Україну! Іншу, гарну, широку, теплу і розкішну! Закарпаття – обнімаю тебе і люблю", - побажав закарпатцям Володимир Ковцун.

Нагадаємо, ВПО можуть втратити виплати: як відбуватиметься перевірка