"У гості закарпатиць ниґда не прийде з пустими руками": неписані правила закарпатської гостинності

У соцмережі написали "неписані" правила закарпатців.

Відповідні "правила" у соцмережі Фейсбук оприлюднила Oksana Yuhas.

Далі подаємо текст в оригінальному написанні авторки:

1. Закарпатці усьо люблять робити дотрічі..., особенно пити, бо "раз п‘ють лем у скупых", "два лем на похороні", а три, - вто нормально)))
2. Після тритьої щот ся вже не веде, но «на слызы» лишити ни мош)
3. Управлявучи гостів, обізатєльно п‘ють «на коня» и кажуть фразу «перебачте, кидь было штось ни так»????
4. Кидь была файна гостина и гості сиділи довго, та діти гонни ни йти до школы на другый динь)
5. Празнична гостина завершаєся подачов голубців (се намйок што скоро кониць)...Гостям ліпше мало спаковати колачів, товды вашоє гостєприїмство буде ухвалено по повнів програмі)
6. Закарпатці суєверні и у них усе є сячена вода, яков люблять брызкати себе, діти, хыжу, машину, худобу, бізнес, товар, и всяку всячину)
7. Мала дітина носить челлену нитку. Кидь комусь пійло та мавуть «вгне вгасити» )
8. На Новый рік закарпатиць з радостьов пускає в хыжу посівати циганів, вбы была серенча)
9. Кидь вам штось хочуть упувісти по секрету и кажуть: «Но йсе вбы было лиш межи нами», «Най ни йде з мого рота», «Вбы ни уйшло з сиї хыжи» та сяк межи нами ото вже знає півсела))))
10. У каждого закарпатця є прийомна, куды заходять лем гості, авать ціла «Велика хыжа»,- усьо паранноє гостям)
11. Закарпатці не плитькаші, но обговорити за столом другых мусай, обы ся май пило и їло)))
12. Празник у селови вадь вариши для закарпатця ото як другый Великдінь:
чиняться ремонты, мывуться ковры, кітиться море гроши на гостину.
13. Гостів має быти много.
14. На гостинах усе проходить обмін опытом: як садити, як варити палинку, чим поливати косиці, як будити солонину, што метати в крем замість масла)
15. У гості закарпатиць ниґда не прийде з пустыми руками: цукор дітям обізатєльно має быти, а на празник щи й подаркы.
16. Выховані діти давуть гостям «ротика»)
17. Закарпатці натілько переживавуть ош як приняти чилядь, што любоє событіє в жизни, ци радісноє (хрестины, свальба, празник), ци сумноє (похорон, псавтыря) завершаєся выгуком «Слава Богу, што ся перебыло!»)))
18. Закарпатці усе думавуть за діти, што їм дадуть при жизни и што ся їм упстане після смерти.
19. Помагати дітьом - се сятый обов’язок на Закарпатті. Дітьом ся дає усьо «што при теплів души».
20. Закарпатиць ни любить ся впстати довжный, він ся все уддячить за доброє діло: алдомаш, ташка з домашньов продукційов, куриця домашня вадь май цінный подарок гарантованый!!
21. И закарпатиць знає «поникати чести»!
************************************
(Автор Маріка Данканич)