Богдан Шойного: Працювати у лісі треба так, як вдома – по-газдівськи!

Розмова з директором Берегівського лісгоспу Богданом Шойного.

Довідково. Богдан Шойного (на знімку) народився 16 вересня 1981 року в с. Нижні Ремети Берегівського району. Стаціонарно закінчив Хустський лісотехнікум. Потім заочно - Львівський державний лісотехнічний університет.

Працювати почав 2000-го єгерем, згодом – начальником мисливської дільниці Берегівського лісгоспу. Відтак - у Берегівському агролісі: в.о. помічника лісничого, інженер з охорони лісу, протягом 8 років - головний лісничий. Потім – на посаді головного лісничого і в.о. директора Мукачівського агролісу. З 2013-го два роки - директор Берегівського держспецлісгоспу об'єднання «Закарпатагроліс». З 2015 р. працював головним лісничим, а 8 серпня 2017-го призначений директором Берегівського держлісгоспу.

Дружина Наталія – працює у Виноградівському ЛГ. 16-річний син пішов слідами батьків – навчається в Хустському лісотехнічному коледжі; 12-річна донька ще школярка. 

«Рубаємо ліс, який садив мій прапрадід!»

— Богдане Андрійовичу, колеги характеризують вас як ділового, вимогливого й успішного директора, котрий пройшов усі керівні щаблі і котрий щиро вболіває за справу. Тож, якщо коротко, що собою являє ваш стиль керівництва держлісгоспом?

Насамперед дякую колегам і вам за гарні слова. Так, очевидно, розпорядилася доля, що довелося працювати на різних посадах. Це дало змогу накопичити великий досвід. По-друге, сьогодні у лісгоспі заготовляють достиглий  125-річний дуб, котрий садив дід мого діда. Тобто, мій прапрадід!.. Це досить символічно і зобов'язує мене і моїх підлеглих ще більше дбати про те, щоб своїм  нащадкам ми залишили такими ж доглянутими діброви й усі ліси, якими нас нагородили наші предки!..

А стиль керівництва простий: працювати високопрофесійно і чесно. Тобто так, як би ти це робив удома – по-газдівськи. Значить, обдумано, по-державному, заощаджувати на всьому та дбати про розвиток підприємства. І, звичайно, згуртувати колектив фахівців.

— Що собою являє нині лісгосп?

- Берегівський лісгосп займає 9042 гектари. У нас – чотири лісництва: Чизайське, Кідьошське, Берегуйфалівське і лісомисливське Маурера. (До речі, Маурер довго й успішно працював керівником лісгоспу до 1978 року і заслужив на те, що його іменем названо лісництво). Основна порода – дуб, до 80 відсотків; граб – до десяти, ясен – 5-6, інше – черешня, клен, явір, бук…

У колективі працює сто сім осіб. 87 штатні, решта – сторожі, прибиральниці тощо. 

Щодо лісовідновлення. План на рік нинішній – 27,1 гектара, а ми висадили молоді деревцята – і переважно дуба! – на 28,8 га. Вже зростають молоді дубики, яким 2-4 роки. Дивишся, аж душа радіє!.. Заліснюємо й ту землю, на якій досі ліс не зростав.

Хотів би також наголосити: якщо правильно користуватися веденням лісового господарства, то з дев'яти тисяч гектарів ми мали би рубати 45 га, а рубаємо лише 27-32 га на рік. Якщо швидкоростучі – граб, верба, осика – можна рубати через 35 років, то за дубом, як за дитиною, - найменше слід доглядати перших 15 років. А якщо літо сльотаве, то мусимо й тричі допомагати саджанцям зростати!.. Виростити дуб – непросто. Зате він і такий дорогий. То не смерека і не ялиця, яка розмножується самосівом…

Коли ліс перезріває (як яблука або пшениця), то сам себе знищує. До при- кладу, у лісгоспі приріст кубомаси – 35 тисяч метрів кубічних. А ми використовуємо лише 23-29 тисяч, хоча слід би забирати 35 тисяч. Заважає те, що дуже багато вибірково-санітарних рубок. І залишається чимало дерев, які тратять силу, тобто перестигають… На цьому також треба наголошувати.      

Плануємо поставити переробку у селі Кідьош. Адже тоді матимемо змогу глибоко переробляти на дошку техсировину (категорії Д).

Господарюєш по-державному і з розумом – буде й прибуток 

Які складові прибутковості?

Раціональне, майстерне розкрижування колод. Насамперед – перший відріз. Ціна такої деревини – 14-16 тисяч грн. за куб. Її небагато, але вона є. Друге: дров'яну деревину не всю порізати і продати населенню як паливо, а вибирати по-газдівськи і все розпиляти, висушити і - на палубну дошку для підлоги. Тобто, продавати готову продукцію населенню практично за собівартістю – лише з невисокою рентабельністю. Маю сказати, що наразі не переробляємо, оскільки зросли ціни на сировину (категорію Д), і нам вигідніше продати, ніж переробляти. Але це, гадаю, ненадовго. Завтра ситуація зміниться. Готуємося до цього виробництва. Уже виготовлений проект.

Із заготовлених торік 22 тисяч кубометрів деревини, 8 тисяч реалізували на внутрішньому ринку у круглому вигляді (категорії А,В,С, Д), 14 тисяч – на дрова паливні. За першу половину нинішнього року прибуток склав понад 2 млн. грн., за 2017-й – ця цифра сягнула 4,7 млн. грн., за минулий – 5,3 млн. грн.

Відповідно, у лісгоспі й висока платня?

Так. Вальник лісу отримує до 15 тисяч. Це дуже важка й небезпечна професія. Якщо не будемо піднімати, то фахівці втечуть за кордон. Там простий робітник без будь-якого фаху й досвіду за день заробляє 800 і більше гривень. Ми можемо так догосподарювати, економлячи на зарплаті, що залишимося з одними пияками і злодюжками. 

Майстер лісу отримує оклад 6 тисяч. А якщо відмінно виконує всі завдання, то за кожну фазу преміюється 35-ма процентами. Загалом зможе заробляти 12 тисяч. Але, якщо свої 400 га лісу, які охороняє, буде об'їжджати своєю автівкою, інакше таку площу не вбереже, - то бензину на виробничі цілі витратить стільки, що додому принесе хіба 5 тисяч. (Навіть в радянські часи цим спеціалістам видавали мотоцикли і пальне). Робітники, котрі працюють на заготівлі в Австрії, Литві, Чехії, Латвії, - на роботу привозять і відвозять. Ми теж хочемо рівнятися на європейські стандарти і мусимо за короткий час працювати так же. Тож, буквально «з кропиви» повитягували й відремонтували стару техніку: «Татру», «Волгу», дві «Ниви», «Жигулі»…

На всіх автомобілях (директора теж) встановлено GPS-контроль (і переведено на газ, аби економити). Значить, зайвого літра пального не витратить ніхто – лише для справи. Одна бригада заготівельників їздить на роботу лісгоспівською «Нивою». І люди задоволені, і продуктивність праці зросла. Дрова щодалі, а в низинних селах тим паче,- через ціну на газ стають дуже затребуваними…

Лісгосп уже забезпечив більше половини річного плану об'єкти соціальної сфери, ветеранів і учасників АТО. Виписуємо дрова населенню по 570 грн. за куб. У кожному селі району є відповідальний, а в далеких і по три, - це майстри лісу й лісничі та їхні помічники, до котрих житель може звернутися із заявою й виписати паливо. І все. Не треба їхати в лісгосп. Діє чіткий графік. 

— Всихання дубів – це тривожний сигнал?

Звичайно. Слава Богу, в нас – масового явища немає. Надибуються окремі куртини (місця). За цим ретельно стежимо, інвентаризуємо, а в кінці кожного року за порадами фахівців вносимо у плани рубок.

Повсюдний ремонт – ознака розвитку

— Рекреаційні пункти…

…Їх у нас півтора десятка. Оновлено й осучаснено 6. Один збудований біля дороги з Мукачева на Берегово. Ще один зведемо в Кідьоші. Там туристи зможуть зупинитися, відпочити, попити джерельної води (ми і це, де є можливість, передбачили), погратися з дітьми. Це – обличчя району!

Пожежі – то велика біда. Наша лісова охорона працює добре. Цього літа до двадцяти разів виїжджали гасити не ліс, а сухі трави й бадилля на полях. До лісу вогонь ми не допустили.

Правда, ми придбали 8 мотоциклів і дали їх у розпорядження найкращим майстрам лісу та охороні. Тож, зараз вони мобільні.

— Богдане Андрійовичу, знаю, що проводите великі й повсюдні ремонтні роботи. Це приємно й свідчить про розвиток?

Протягом двох років, за час моєї роботи, у лісгоспі¸ якщо коротко, - повністю оновлено Кідьошське лісництво; відремонтовано Чизайське і Берегуйфалівське і Маурера лісництва – на 70 процентів; контора лісгоспу майже на 80; відбудовано пожежні водойми, що стають у пригоді…

А ось і одна цікавинка: вперше за сто років у селі Горбок прижився орлан-білохвіст. Тож ми з радості відремонтували там геть зруйнований готельний комплекс і назвали його «Орлан» - на честь цієї гордої птиці. А ще – біля озера Вісімка оновили кордонний будинок на 70 відсотків. Зробити слід іще немало, але там зяяла страшна занепадь.

— Розкажіть на завершення про малий Державний герб?

До нас звернулися військові з пропозицією встановити на школі №5 у Берегові малий Державний герб України. На профспілкових зборах увесь колектив одностайно підтримав цей патріотичний почин. І ми це зробили!

Вів розмову Василь НИТКА, Берегівський район, газета «Голос України»

Нагадаємо, Юлія Давидова з колективом перемогли у Всеукраїнському конкурсі на краще висвітлення лісової тематики (ФОТО)