Та обидві для нас важливі: адже 28 червня – День Конституції України, а вже завтра, 29 червня, – чергова річниця возз’єднання Закарпаття з Україною.
Зайве, мабуть, наголошувати, що вони значать у нашому житті, бо кожен буде відстоювати свою точку зору, але без возз’єднання не було б Закарпаття у такій конфігурації, як воно існує нині, а раз не жили б ми на території рідної для всіх нас області, то не відзначали б Конституцію України (її прийняли 315 депутатів Верховної Ради України у 1996 році). По-іншому складно пояснити ці тези, тим паче, такі помітні дати поруч опинилися абсолютно випадково. Як відомо, рішення про возз‘єднання було прийнято у Москві у 1945 році, отже, цій вікопомній події уже 74 роки. Хоча ще восени 1944 року 663 делегати зібралися у мукачівському кінотеатрі «Скала» (згодом «Перемога») й прийняли Маніфест із цього приводу. Повів уперед, на повоєнну розбудову Закарпатську Україну, яку в однойменну область перейменували у січні 1946 року (теж у Москві), Іван Туряниця. Згодом її очолювали понад 20 керівників, востаннє два місяці тому пост здав 69-річний губернатор Геннадій Москаль, який у нас на цій посаді побував аж двічі (тим паче, що керував навіть крайовим УМВСом). Однак не він найдовше протримався на державній службі у цьому кріслі: у часи незалежності в межах 5 років Закарпаттям керували 64-річний іршавчанин Сергій Устич, 60-літній мукачівець Олег Гаваші, а також трохи менше ужгородець Олександр Ледида (регіонал). Свалявець ще жодного разу не дотягався до такого поста, хоча на "другорядних" ролях працювали Павло Федикович й Степан Туряниця.
До сьогодні дуже активно дебатувалося, хто ж очолить ОДА (наразі цю абревіатуру ще ніхто не перейменовував) від Зеленського. Підбір кадрів був публічний, у останні тижні випливали й з‘являлися то одні, то інші прізвища, а відтак глава держави зупинився на 54-річному Ігореві Бондаренку – мукачівському підприємцю-кондитеру, уродженцю з кримської Євпаторії (свого часу він служив у Мукачівський дивізії, але у званні старшого лейтенанта звільнився). Саме таким був колишній перший секретар обкому партії Генріх Бандрівський у 1980 р., коли на цілих десять років очолив Закарпаття (найдовше ним керував Юрій Ільницький – усіх 18 літ). Безперечно, область радянської доби та першого двадцятиріччя ХХІ століття – це абсолютно різні речі. Як і керманичі в області та в Києві (Шелест, Щербицький, Ляшко, Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко). Одні на роботу ходили з партійними квитками, навіть дихали повітрям, яке провівало ще Сталіна, Хрущова), а інші стали демократами з проєвропейськими цінностями. Хтось свідомо, а дехто вимушено. Не хочеться зараз забігати наперед і пророкувати, яким чоловим буде І. Бондаренко (на певних етапах йому опонували або могли опонувати берегівець Анатолій Полосков, мукачівець Сергій Гайдай, навіть ужгородці Михайло Ващинець, Олександр Пересоляк, Володимир Гісем). На час написання цього матеріалу були тільки припущення (але коли вже читатимете цю статтю, кадрова вакансія в обласному «білому домі» буде заповнена – і Кабмін, і Офіс глави держави спрацювали синхронно, найближчими днями, а може що й годинами, у столиці Закарпаття відбудеться представлення цієї кандидатури).
Безперечно, область нині перебуває у фазі дострокових виборів у ВРУ. На шістьох виборчих з округах гаряче – майже сім десятків кандидатів намагаються знайти підтримку серед тисяч і тисяч виборців. Вирують пристрасті як у Сваляві, де розміщена найбільша в краї за територією ОВК № 70 (сюди входять аж п‘ять із половиною районів), так і в Ужгороді (68), Мукачеві (69), Виноградові (73), Хусті (71) та Тячеві (72). І взагалі, що чекає Україну в найближчі кілька років? Обіцяли покращити життя українців, побороти мафію та корупцію – майже всі, хто боровся за найголовнішу посаду в АП (після перейменування її називатимуть Офісом глави держави). А ще: децентралізація, яка у 2020 році укрупнить райони, яких на мапі України з майже півтисячі залишиться 100-130 (на Закарпатті, за накресленнями Мінрегіону, їх буде три або чотири: нині аж тринадцять). Хто добре знає закарпатський менталітет, географію та політичну складову області, той навіть наосліп скаже, що краще було б мати чотири райони – Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський. Деякі доведеться чекрижити та віддавати території сусідам. Площа об’єднаного Ужгородського району становитиме 2525,4 кв. км. У його складі буде 8 ОТГ, в яких проживає 250,4 тис. людей. Найбільшим районом як за площею, так і за кількістю населення стане об’єднаний Мукачівський район – 3770,3 кв. км та 452,1 тис. в 14 ОТГ. Найімовірніше, сюди ввійде й Свалявщина, Берегівщина, Воловеччина та частина Іршавщини. У складі об’єднаного Хустського району буде 10 громад (площа становитиме 2812,1 кв. км, а кількість населення – 294,1 тис. чоловік). Четвертим об’єднаним районом стане Тячівський, в складі якого буде 8 ОТГ, а площа із населенням 261, 3 тис. становитиме 3669,2 кв. км.”, – повідомляють у Закарпатському ЦРМС. У обласній раді з цього приводу тривають серйозні дебати, адже Києву не завжди видно те, чим живе найдальша, наймолодша та найсамобутніша в державі область. Зрозуміло, можуть бути корективи. Терреформи пройдуть тоді, коли буде створено об’єднані територіальні громади (ОТГ), який на Закарпатті очікується в межах 50-ти (з 6-ма нині діючими). Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробило проект Перспективного плану створення спроможних об’єднаних територіальних громад Закарпатської області та надіслало його на ознайомлення до Закарпатської облдержадміністрації і, як уже писалося вище, облради.
Хоча, за проектом Мінрегіону, на Закарпатті мало би бути створено максимум 42 громади, щоправда, з урахуванням існуючих шістьох. Але в області мають іншу думку: громад у області буде десь у межах 50-ти. в Ужгородському районі передбачено, окрім існуючої Баранинської, створення ще трьох ОТГ – Ужгородської, Чопської й Середнянської. На Перечинщині, окрім існуючої з однойменною назвою, в проекті зазначена ще одна ОТГ – Порошківська. Три передбачено створити у Великоберезнянському районі – власне, Великоберезнянську, Костринську та Ставненську. Чотири ОТГ заплановано в Мукачівському районі. Окрім громади з центром у Мукачеві, тут планують сформувати також Ракошинську, Чинадіївську та Великолучківську. Окрім існуючої Полянської тергромади, у Свалявському районі запланована ще одна – із центром у Сваляві. Воно якось не вписується в реалії, тим паче, намічалася також Дусинська ОТГ, куди мали "влитися" березниківці та керечани. Яку пісню тут "заспівають" тепер – наразі не дуже зрозуміло. Так само дві ОТГ передбачені у Воловецькому районі – Воловецька і Жденієвська, три ОТГ – Міжгірська, Пилипецька та Колочавська – в цьому гірському районі.
Далі. У Берегівському районі будуть дві ОТГ – Берегівська та Батівська (тут також виникнуть питання, адже він є угорськомовний, а коли заявлять за себе у Варах чи Берегах, то може бути навіть чотири), у Виноградівському – Виноградівська, Королевська та Пийтерфолвівська. В Іршавському районі наразі діє одна ОТГ – з центром в Іршаві. Окрім неї в проекті Перспективного плану вказані також Сілецька, Білківська та Довжанська. Так само чотири ОТГ передбачені і в Хустському районі – Вишківська, Драгівська, Горінчівська й Хустська. У Тячівському районі наразі існують дві ОТГ – Тячівська та Вільховецька. Окрім них, у межах району планується також створення Солотвинської, Дубівської й Усть-Чорнянської громад. І в Рахівському районі проект перспективного плану передбачає створення Ясінянської, Великобичківської та, власне, Рахівської об’єднаних територіальних громад. Як пояснює Іван Дем’янчук, директор Закарпатського ЦРМС, створеного за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», даний проект Перспективного плану створення спроможних ОТГ в Закарпатській області, є лише пропозицією. Розглядати та приймати план, як і раніше, повинна Закарпатська обласна рада. Однак, оскільки облдержадміністрація часів генерала Москаля так і не подала на розгляд облради власний проект плану, Мінрегіон прийшов на допомогу області. Зараз слово – за владними мужами нашого краю.
Нагадаємо, раніше голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс в ефірі телеканалу «UA: Закарпаття» запевнив, що депутати розглянуть проект Перспективного плану Закарпатської області одразу, як тільки він буде поданий на їхній розгляд. Крім того, він спрогнозував, що обранці від народу план, швидше за все, підтримають, повідомили Закарпаття онлайн у Закарпатському Центрі розвитку місцевого самоврядування.
Отже, те, що Свалявщини у її теперішньому окресленні не буде, ясно як білий день. Між іншим, чергові місцеві вибори мали б відбутися на основі новосформованих районів. У цьому аспекті цікаво прослідкувати за сусідами по той бік Карпат. Приміром, на Івано-Франківщині, у Чернівецький області будуть по три райони: відповідно Калуський, Івано-Франківський, Коломийський, а також Хотинський, Чернівецький та Вижницький. А сусідня Львівщина, яка у два з половиною рази більша за нашу (28 тис. кв. км.) матиме, за різними прогнозами, від 5 до 7 районів. Найближчим (і найбільшим) до нас буде Стрийський, який «прихопить» і Сколівщину (Турківський район приєднають до Самбірського). Між іншим, у Полтавській області замість 25 районів залишають тільки 5. Є сподівання, що адміністративно-територіальна реформа, яку штучно стримувала попередня "білодомівська" влада, пройде безболісно, на користь усім закарпатцям. Тим паче, що подібне ми вже пережили. Люди старшого покоління пам‘ятають переміни в епоху Хрущова, які були відмінені одразу ж, як тільки після жовтневого "перевороту" у 1964 році до влади прийшов Л. Брежнєв (брежнєвська Конституція була започаткована 7 жовтня 1977 року, а доти всі ми, закарпатці, свалявчани у т. ч., жили за сталінським годинником народовладдя – по-особливому він "тікав" 5 грудня). Отже, на політичному (і не тільки) календарі останньої декади червня дві серйозні дати, які в життя закарпатців кількох поколінь вносили та вносять важливі пертурбації, зміни, корективи, перетворення тощо.
Михайло Юркович
Нагадаємо, на Ірщавщині поховали 6-річного закарпатця, який трагічно загинув в ужгородському аквапарку
Читайте на ГК:Закарпатцям слід готуватись до тривалих відключень світла: чи є ймовірність повторних блекаутів?Читайте на ГК:"Голі, босі, голодні й без спорядження": на Закарпатті "альпіністи-аматори" намагалися "прошмигнути" до ЄС (ФОТО)
Читайте на ГК:В Ужгороді проводять безкоштовне видалення шрамів для військових