В Ужгородський нацуніверситет завітав із циклом лекцій австрійський славіст Міхаель Мозер (ФОТО)

М.Мозер є професором мовознавства Інституту славістики Віденського університету, Католицького університету імені П. Пазманя в Будапешті (де викладає полоністику) та Українського вільного університету.

Філологічний факультет УжНУ 6 березня вітав австрійського мовознавця, президента Міжнародної асоціації україністів, професора Міхаеля Мозера разом із дружиною-українкою Майєю.

На початку заходу гостя привітала деканеса філфаку Галина Шумицька, її заступниця з наукової роботи Наталія Венжинович відрекомендувала вченого численній аудиторії.

М. Мозер має вагомі наукові здобутки, зокрема відзначений преміями – австрійською СТАРТ (2005 р.), Міжнародною імені Івана Франка (2017 р.). А наприкінці лютого 2019 р. на засіданні Президії НАН України ухвалили рішення про нагородження Міхаеля Мозера найвищою науковою відзнакою Національної академії наук – Золотою медаллю імені В. І. Вернадського.

Міхаель Мозер прочитав викладачам і студентам філологічного факультету лекцію «Влада й кодифікація на Закарпатті (1919–1944 рр.)».

«Дуже радий, що нарешті потрапив до Ужгорода. Раніше я вже відвідував Берегово, неодноразово бував на Закарпатті проїздом», — поділився науковець.

Міхаель Мозер назвав свою лекцію поглядом ззовні на кодифікацію мови в Підкарпатській Русі. Насамперед науковець окреслив передісторію появи цієї землі в складі Чехословаччини.

Відтак розповів про різні правописи, які запроваджували на території Закарпаття. Перехід із латиниці до кирилиці на цих землях М. Мозер вважає знаковим:

«Кирилиця — важливе культурне добро, яке не раз доводилося відстоювати».

Крім того, відомий славіст відзначив, що вивчення шкільництва — необхідна складова при дослідженні розвитку мови. Коли Підкарпатська Русь увійшла до складу Чехословаччини, постало питання, яка має бути мова навчання в школах. І 4 грудня 1919 року комісія з 15 членів Чехословацької академії наук та інших осіб рекомендувала проводити навчання українською (малоросійською).

Під час лекції професор ілюстрував, як одні граматики наближені до української мови, інші — до російської. Наголосив, що розвиток української мови у Підкарпатській Русі пов’язується з вагомою працею таких діячів, як Августин Волошин, Іван Панькевич, Августин Штефан. Насамкінець науковець відповів на питання, які цікавили присутніх. Серед іншого розповів про монографію «Нова історія української літературної мови», над якою працює.

Нагадаємо, що в понеділок, 11 березня, Міхаель Мозер прочитає ще одну лекцію з актуальної теми – «Чи існує русинська мова?», повідомляє Медіацентр УжНУ.

Нагадаємо, чехи мають намір передати на Закарпатті авто швидкої допомоги та автобуси