Бути чи не бути вітрякам на Боржаві, - боротьба двох позицій

Свої думки озвучили прибічники та противники будівництва вітроелектростанції на полонині Боржава.

За словами прибічника проекту, доктора фізико-математичних наук Степан Поп, наразі мова іде про встановлення 34 вітроагрегатів. Спочатку їх мало бути більше, але частина громад виступила проти, тому їхня кількість була зменшена. Загальна вартість проекту 120 млн. євро. Проект спрямований на вироблення зеленої енергії. Інвестором є турецька фірма, яка вже тривалий час працює в Україні.  

Вітряки на Боржаві забудовник планує розмістити по гребні Полонини, тобто на її найвищих точках на всій її протяжності. Сумарна протяжність ліній, вздовж яких планується поставити вітряки, збудувати дорогу шириною 8 м і прокласти підземний кабель, – 30 км. Окрім власне вітряків на полонині передбачається встановлення транформаторної підстанції, кілька розподільчих пунктів, ремонтно-експлуатаційної бази, майданчиків для складування обладнання, доріг та кабелів у траншеях.

Як зазначається у проектній документації, загальна площа Полонини складає понад 40 тисяч гектарів, а вітропарк займе одну соту відсотка від цього показника. Проте, природоохоронець, експерт з питань екології та охорони довкілля Оксана Станкевич-Волосянчук апелює до того, що навіть попри це будь-яке будівництво на Боржаві призведе до руйнування природніх ресурсів, які зараз охороняються Смарагдовою мережею. Особливо це вплине на популяцію та міграцію птахів, кажанів. Окрім того, непоправних змін зазнають ґрунти, а заразом з тим і флора Боржави. 

«У висновках експертів написано, що установка вітряків жодним чином не вплине на флору. Але ж ми всі розуміємо, що для встановлення вітряків потрібна важка техніка, яка колесами руйнуватиме не лише рослини, але і ґрунти та ландшафт. Якщо ми «заліземо» туди важкою технікою, то це завдасть непоправних змін природі», - зазначила Оксана Станкевич-Волосянчук.

Як підкреслив Степан Поп, жодного складування ґрунтів не здійснюватимуть, унікальні рослини пересаджуватимуть на інші місця, водний ресурс полонини також не постраждає, оскільки для будівництва не потрібна вода.

«Туди привезуть готовий бетон, ніхто його там мішати не буде. Техніки також багато не буде, вона там не гасатиме. Вона просто прийде туди і буде працювати. Зрізати гребні також ніхто не буде. А щодо рослин і тварин, то це аж ніяк не вплине на їхню міграцію чи розмноження. Птахи – розумні тварини, вони здатні обрати безпечний шлях для міграції», - зазначив Степан Поп.

Противники будівництва вітрової електростанції пропонують змінити місця розміщення вітрових електростанцій на Закарпатті. А саме розмістити їх нижче або ж в іншому місці.

«Коли альтернативні ділянки, запропоновані активістами, нанесли на мапу, то виявилося, що ці ділянки знаходяться або на території лісових господарств, а це означає неминучу вирубку лісів, або у таких місцях, де підключення до електромережі неможливе. На вершинах Полонині Боржава середньорічний показник сили вітру чи не найвищий в Україні, а самі вершини віддалені від лісових угідь та населених пунктів. Саме тому це місце обрано для першого на Закарпатті вітропарку», - зазначили експерти, які підтримують будівництво ВЕС.

Ініціатори проекту будівництва ВЕС, вважають, що розташування на ній вітряків сприятиме розвитку туристичної галузі в регіоні. Проте, як зазначив директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша, встановлення вітряків унеможливить розвиток пішого туризму, парапланеризму, лижних видів спорту. 

Полонина Боржава – один з найбільш мальовничих куточків Українських Карпат і водночас – один з найлегших туристичних маршрутів, який привертає сотні тисяч відвідувачів щороку. Взимку тут працює гірськолижний курорт, а влітку проводять змагання з даунхілу, дельта- і парапланеризму та інших видів спорту.

«Те, що на полонині будуть стояти 34 вітрячки на площадочках 20х20 метрів, то це і в порівняння не іде з тим, що там ходять туристи, їздять машини, ходять збирачі ягід чи випасають тварин. Вони явно завдають більшої шкоди, ніж вітряки», сказав прибічник будівництва, доктор економічних наук Володимир Приходько.

Бути чи не бути вітрякам на полонині Боржава – вирішувати експертам та громадськості. Чи не найважливіше значення має позиція Міністерства екології, яке повинно врахувати всі плюси та мінуси від встановлення вітрової електростанції, потенційний прибуток та втрати для природи.

Нагадаємо, що еколог розповіла, яке значення для Закарпаття матимуть вітряки на Боржаві.