Нещодавно загальноосвітня школа №8 міста Виноградів опинилась у центрі уваги через інцидент із харчуванням дітей пільгової категорії.
Учасник АТО Віталій Галас, чия дочка-другокласниця входить у цю пільгову категорію розповідає, прийшовши одного дня забирати дитину зі школи побачив таку картину:
«Діти сиділи окремо на лавочці й чекали поки інші обідали, тому що їхні меню відрізнялися: одним давали м'ясо, а іншим ні».
Батько запевняє, що так школярі харчувалися ще з вересня.
«В школі стверджують, що діти їли м’ясо, а дитина мені розказує, що такого не було. Якщо у других школах міста знайшли рішення, а чому тут зробили дискримінацію між дітьми?», - обурюється батько. - Чому не зібрали загальношкільні батьківську збори і не озвучили проблему?»
Чоловік каже, якби знав, то доплачував би ці місяць-два за повноцінне харчування своєї дитини.
Нарікає Віталій Галас на керівництво школи, мовляв ті не делегували про проблему вище.
Директор ЗОШ №8 Марія Ярема згадує, перед початком нового навчального року на нараді директорів їм самим повідомили про те, що дітям пільгової категорії не передбачено м’ясо.
«Пояснювали відсутністю коштів і постачальників. Нам порадили знайти вихід самостійно, бо до нового року м’яса може й не бути», - розповідає директор.
Ще одна мама другокласниці, депутат Виноградівської міскради Еліса Сідей, вже другий рік звертає увагу на вартість приготовленого обіду. За словами жінки страви не відповідають тій ціні, яку вони щомісяця сплачують за продукти.
Також жінка каже, що діти вже третій тиждень не отримують на обід першої страви. Причина: несправність одразу двох електричних плит.
У школі кажуть, що увесь шкільний харчоблок, якому 46 років, потребує ремонту, як і більшість наявного там обладнання.
«Так сталося, що з ладу вийшли одразу дві плити. Викликали майстра, але відремонтували тільки одну, інша – потребувала заміни.
Ми відразу делегували управлінню і вони вже замовили плиту, але треба чекати два тижні. Привезуть якраз в період канікул і поки діти повернуться до школи, обіди з першою стравою будуть відновлені», - пояснює директор Марія Ярема.
Безкоштовно лише для пільговиків. Діти АТОвців – за рішенням місцевих рад
Тож як мають харчуватись школярі?
З 2016 року безкоштовним харчуванням забезпечуються лише учні 1-4 класів, які згідно законодавства країни віднесені до пільгової категорії, а також діти з особливими освітніми потребами. Оплата харчування для них здійснюється за кошти освітньої субвенції або з місцевого бюджету.
Учні 5-11 класів з цієї категорії також можуть бути забезпечені безкоштовним харчуванням, якщо на це виділені кошти з місцевих бюджетів.
Це ж саме стосується і дітей учасників АТО: рішення забезпечувати їх безкоштовним харчуванням у школах чи ні приймають органи місцевого самоврядування. Так як ні в Бюджетному кодексі, ні законі, яким визначаються пільгові категорії, дітей, чиї батьки воювали на Сході, немає.
Всім іншим батькам, які хочуть забезпечити своїх дітей гарячими обідами у школі, таке право надається. Для цього треба оплатити харчування з власної кишені.
Відповідальність за організацію харчування покладена на керівництво навчального закладу, а за дотриманням продуктових і грошових норм слідкують повар і медсестра. Єдина вимога, щоб ці норми відповідали чинному законодавству.
Діти без м’яса в раціоні через відсутність коштів і постачальників, - управління освіти
Дочка-другокласниця учасника АТО Віталія Галаса, які і всі інші пільговики в районі, залишилася без м’ясних страв.
В однаковій для усієї Виноградівщини проблемі, лише у ЗОШ №8, де навчається дівчинка, ситуацію вирішили поділом дітей-пільговиків й учнів, за харчування яких платять батьки.
«В ті дні, коли в меню входило м’ясо, вони водили їх їсти окремо. Чому така дискримінація?», - обурюється батько.
У школі кажуть, що у них щодня харчується в середньому 330 дітей, а оскільки в столовій місця менше, то діти харчуються поетапно постійно. Разом з тим не заперечують, що учнів-пільговиків справді водили обідати окремо.
«У нас в школі 79 пільговиків, з яких постійно харчуються 53-65 учнів. Це найбільше в районі. Тому і було вирішено годувати дітей окремо, аби не було між ними різниці», - пояснює директор ЗОШ №8 Марія Ярема.
Директор каже, була певна, що питання на рівні району буде вирішено управлінням освіти.
В управлінні освіти пояснюють: причина відсутності м’яса невідбувшийся тендер.
За словами головного бухгалтера Наталії Левченко, на тендер постачальниками не було подано жодної пропозиції. Останнім просто не вигідно везти кілька кілограм цього продукту пільговикам, які мешкають за 40 км від райцентру.
«Через те, що у нас розкидані школи і для пільгової категорії це невеликі суми (витрати на м’ясо – ред.), підприємці просто відмовлялися брати участь. Наприклад у Великій Паладі в нас п’ять дітей-пільговиків і жоден підприємець не погодиться возити туди раз на тиждень по кілограму м’яса», - пояснює бухгалтер.
Окрім того, до нового року на закупівлю м’яса та молока необхідно 200 тис. гривень.
«Скільки нам потрібно коштів на харчування (для школярів пільгової категорії – ред.) ми прораховуємо ще в січні. У вересні кількість пільговиків змінюється і на основі цього йде коригування суми», - говорить Наталія Левченко.
При розрахунку бюджету на харчування для учнів-пільговиків у бухгалтерії користуються перспективним меню, де зазначена разова норма рекомендованих продуктів. Ним же користуються й шкільні кухарі та медсестри при складанні меню обіду. В 2018 році щоденна потреба на одного учня-пільговика становила 13 гривень.
В районній раді кажуть, що подібних звернень перед початком навчального року від управління освіти до них не надходило. І вже після того, як інцидент з харчуванням у ЗОШ №8 набув розголосу погодили виділення додаткових 200 тис. гривень, на закупівлю м’яса і молока.
Загалом у 2018 році на харчування дітей пільгової категорії з районного бюджету було виділено 1 466 200 тис. гривень.
Як харчуються не пільговики і чому в ЗОШ №8 розділили дітей
Рішення про харчування всіх інших дітей, за яких платять батьки, приймається батьківськими комітетами у кожній школі окремо. Щоправда за умови, що витрата на одну дитину має бути не менше 13 гривень в день.
У загальноосвітній школі №8 цього року батьки платять в межах 14 гривень щодня, але остаточна сума за місяць залежить від кількості отриманих обідів.
Постачальники продуктів батьками обираються самостійно на аукціонах, які відбуваються за участі підприємців в кінці кожного року, а школа вже забезпечується приготування обідів у відповідності до норм перспективного меню.
В кінці кожного місяця батьки учнів 1-4 класів розраховуються по сумам, вказаним у продуктових накладних, про що складається відповідний акт.
«На нараді директорів нам сказали, що ми повинні виставляти на сайт школи ці накладні. Отже, всі батьки зможуть бачити в якій кількості і на яку суму вони придбали продукти», - каже директор Марія Ярема.
У всіх школах Виноградова ця сума завжди більша і нею покривається різниця між пільговиками та учнями, за харчування яких платять батьки.
Дирекція ЗОШ №1 та ЗОШ №4, які є другою та третьою школами міста за кількістю учнів підтвердили, що саме так й вирішували вищезгадану проблему.
«Оплата пільгового контингенту в нас здійснюється за рахунок тих дітей, які харчуються платно. Різниця в сумах не значна», - каже директор ЗОШ №1 Віра Балаж.
В свою чергу директор ЗОШ №8 розповідає, в минулому навчальному році вони робили так само, проте через постійні нарікання з боку деяких батьків що дітям-пільговикам компенсується різниця за кошт інших батьків, від такої практики відмовились.
Обід за талоном та школи, куди не пускають батьків: як харчуються школярі в інших районах, областях, країнах
Хоча в Україні стандарти учнівських обідів і законодавство, яким вони регулюються, однакові, все ж таки між містами і районами однієї області є деякі відмінності.
Так в Мукачеві та Хусті гарячі обіди учням 1-4 класів, яких не відносять до пільгової категорії, оплачують міські ради. Тоді як в обласному центрі за харчування своїх чад платять батьки.
На харчування школярів пільгової категорії у 2018 році в Ужгороді виділили майже у два рази більше коштів ніж в минулому році – понад 7,3 млн. гривень. Це дало змогу забезпечити безкоштовним харчуванням учнів не лише 1-4 класів, а і 5-11.
Окрім того для більшості шкіл Мукачева та Мукачівського району за конкурсом управління освіти обираються підприємці, від яких закуповують не продукти, а послугу «їдальня». Тобто кухар і його помічник підпорядковуються підприємцю, а не школі.
У селах Хустського району діти харчуються за талонами. Вартість такого талону 10 гривень в день.
Ці талони батьки купляють наперед на цілий тиждень і вже в залежності від зібраної суми кухарі розраховують, що буде в меню на обід і закуповують продукти на існуючу суму. Якщо ж дитина з талоном пропустила заняття, то гроші їй не повертають, а просто замінюють талони на інші.
В Івано-Франківську та Хмельницькому оплата за харчування має відсоткове співвідношення: 60% оплачується з міського бюджету, 40% - з батьківських кишень. В столиці батьки самі платять за обіди своїх чад.
Про шкільні їдальні Франції, країни, систему шкільного харчування якої називають найкращою в світі, все організовано майже так само як і в Україні, пише кулінарний експерт Евгеній Клопотенко. Проте, як зазначає автор, є і деякі відмінності:
- Обладнання нове, але за функціоналом схоже на те, що використовують в Україні.
- Основна різниця в тому, що окрім усього іншого є пароварки, слайсери для нарізки картоплі і шафи з підігрівом.
- На кухні, де готують для 600 осіб, працюють від 3 до 8 осіб (у нас в основному 3).
- У Франції немає буфетів, булочок з корицею, цукерок, соків і автоматів з газованою водою і шоколадними батончиками. Там є просто смачний теплий обід.
- Немає відразливого запаху сумнівних котлет. Тому що котлети у Франції ніхто не готує.
- В деяких школах можна використовувати фритюр.
- Багато заморожених і законсервованих продуктів, які були збережені на піку своєї стиглості. Важливо, щоб вони всі мали сертифікат «біо».
- Батькам видають книгу з рецептами, щоб ті могли готувати те ж саме, що їдять діти в школі.
- Батьків не пускають в школи.
- Судочки з їжею приносити із собою не можна.
- Якщо діти не їдять в школі, то їх на великій перерві відправляють додому (велика перерва триває близько 90 хвилин).
- Всі стандарти тут працюють і дотримуються.
- Кухарями, як і у нас, працюють тільки ті, хто дуже любить дітей. І вони так само готують те, що їм продиктували зверху. Правда, кажуть їм готувати дещо інше, ніж у нас.
- Там «жива» їжа (смачна).Використовують дуже багато соусів.
- Можна використовувати вино, пиво, спеції. Тобто майже все. Головне, щоб їжа не була гострою.
- Їжа не повинна проходити подвійну температурну обробку. Її температура не є нижчою за 63 градуси.
- Собівартість на 1 людину - 2 €. У нас - 13 грн.
- Супи готують тільки взимку. І тільки крем-супи.
- Головне, за чим слідкують у Франції - це принцип здорового глузду. У всьому. Там немає набору безглуздих правил, які не піддаються логіці і не приносять результату.
- Постачальники проходять складний відбір.
- Меню коригується 1 раз в 3 місяці на рівні міськради, фермерів і директорів шкіл. Найважливіше, що при цьому враховують думку дітей.
- Не дивлячись на це все, в школах харчуються 70% дітей, а 30% вважають їжу несмачною.
«Ми не можемо змінити постачальників, ми не можемо набагато збільшити зарплати кухарям, ми не можемо замінити все обладнання. Поки що. Але все інше нам цілком під силу. У шкільного харчування в Україні є майбутнє. І це найважливіше», - підсумовує експерт.
Нагадаємо, як запевняють батьки, історія з таблеткою "віагри" у Великоком'ятівській ЗОШ почалась ще влітку.