У Пряшеві розпочалась конференція до ХХ ювілею русиністики (ВІДЕО)

У четвер, 18 жовтня, розпочалась офіційна частина конференції "20 років высокошокольской русиністікы на Словакії".

До вашої уваги подробиці конференції мовою оригіналу:

Конференцію своїм приговором одкрыла Анна Плїшкова, директорка Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты, єдночасно директорка Інштітуту русиньского языка і културы, котрый належыть під центер. Плїшкова привітала цїнных гостїв: Петра Коню – ректора Пряшівской універзіты в Пряшові, Рене Матловіча – бывшого ректора універзіты, Павла Роберта Маґочія – презідента Карпаторусиньского научного центра в Споєных штатах Америкы і професора Торонтьской універзіты і Петра Крайняка, котрый є державным таёмньком Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту Словацькой републікы (МШНБШ СР).

Так само были привітаны гостї із русиньскых орґанізацій: Мартін Караш – председа Русиньской оброды на Словеньску, найстаршой русиньской орґанізації на Словакії по 1989-ім роцї, і Влодимір Противняк, котрый є участный за Світовый конґрес Русинів як ёго таёмник. Председа Світовой рады Русинів Штефан Лявинець ся за свою неучасть оправдав.

Директорка потім передала слово привітаным гостям, котры ся участным так само приговорили. Возроджіня не скінчіло. Анна Плїшкова перевзяла дяковны ґрамоты Петро Крайняк у рамках свого приговору передав Аннї Плїшковій дяковну ґрамоту од Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту Словацькой републікы. У приговорї Крайняк підкреслив, же возроджіня не скінчіло, возроджіня мусить продовжовати, бо сітуація є така, же іщі все на русиньскых селах суть дезорьєнтованы люди, котры думають, же материньскый язык належыть лем до обыстя і так є проблем запроваджати навчаня русиньского языка до навчалного процесу на школах.

В тім, жебы ся сітуація змінила, має подля ёго думкы основну роль Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Председа Русиньской оброды на Словеньску в рамках свого выступу із нагоды 20-ёх років высокошкольской русиністікы на Словакії так само передав до рук Анны Плїшковой дяковну ґрамоту за довгорічну співпрацу, сохраніня і розвиток русиньского літературного языка, выхову і освіту молодежи в области русиньского языка, літературы і културы. І Владимір Противняк позотовно выразив ся о роботї русиньского інштітуту з тым, же на найблизшім Світовім конґресі Русинів, котрого засїданя буде проходити на Словакії у 2019-ім роцї, буде тота інштітуція оцїнена. Премії Кіріла і Мефодія В рамках святочного одкрытя конференції было наплановане і передаваня Премій Кіріла і Мефодія за ровиток русиньского языка.

Оцїнены были дві орґанізації, котры стояли своїм діялноством і цїлями при кодіфікації русиньского літературного языка у 1995-ім роцї в Братїславі. Першов оцїнценов была Русиньска оброда на Словенську, другов Світовый конґрес Русинів. Далше были оцїнены особности, котры даякым способом помогли розвитку высокошкольской русиністікы на Словакії.

Премію здобыли Іван Бернасовскый – першый директор Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ (перша форма русиністікы на універзіті), Рене Матловіч – бывшый ректор ПУ, за котрого періоду выникнув окремый русиньскый інштітут, Франтішек Рущак – першый ґарант штудійного проґраму в рамках русиністікы, Люба Січакова – далша ґарантка штудійного проґраму, Петер Коня – сучасный ректор універзіты, котрый запропоновав і дав свій вклад до акредітації докторьского проґраму русиністікы, Юлія Дудашова – ґарантка, котра помагала при акредітації докторьского проґраму, Петер Каша – сучасный ґарант докторьского проґраму славістіка – русиньскый язык і література, Осиф Сіпко – ментор першых докторантів, Катарина Ондрашова – днесь робітничка міністерства школства, котра уж в роках 1993 аж 1994 робила сондаж потребну про запроваджана русиньского языка на школах, якы суть на теріторіях населеных Русинами і Петро Крайняк – сучасный державный таёомник резорту школства. Лекції в четверь і пятніцю По святочнім одкрытю продовжує конференція рефератами.

Четверь є присвяченый науковцям зо Словакії і зо заграніча, котры занимають ся русиністіков, ці уж в области языка, културы або історії.

Пятніця є присвячена рефератам докторантів.

Читайте також про русинське весілля в Сербії: як грають музики на святі.

Читайте на ГК:Три дівчини загинули під колесами автобуса: подробиці трагічної ДТП в Словаччині (ФОТО)
Читайте на ГК:Пригоди ведмедя у Словаччині: тварина вільно бігає містом і кидається на перехожих (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Екзотична тварина вражає місцевих жителів: у засніжених горах блукає несподіваний гість (ВІДЕО)