Проблеми паліативної допомоги на Закарпатті: аптечна недоступність та лікарський страх

За даними всеукраїнського дослідження щодо кількості мешканців регіону на одну аптеку, яка має ліцензію на ведення діяльності з опіоїдними анальгетиками, Закарпатська область має показник «гірше середньоукраїнського значенння» 125 594 жителі на 1 аптеку.

Про це повідомила правозахисниця проекту «Розвиток дитячої паліативної допомоги в Україні» Ірина Лисничка під час прес-конференції присвяченій відзначенню Всесвітнього Дня хоспісної і паліативної допомоги, яку днями провели у Мукачеві. За її словами ці цифри яскраво демонструють факт, що проблема знеболення проблема не знаходиться виключно у правовому полі

- Ми часто чуємо про «аптечну недоступність» сильнодіючих анальгетиків, дефіцит яких досі відчувається досить гостро. Крім того, незважаючи, що кошти на закупівлю морфіну в сиропі виділено з держбюджету, лікарні не беруть на себе відповідальності замовляти, а лікарі не хочуть призначати цей препарат дітям, - зазначила вона.

На думку учасників заходу, не зважаючи на  те, що законодавство в сфері обігу медичних наркотичних речовин та прекурсорів лібералізовано з 2014 року і немає жодних складнощів з призначенням знеболення, окремі лікарі за старою звичкою продовжують боятись контролюючих органів, проте не бояться позовів за ненадання адекватного знеболення, хоча мали б.

- А в цей же час нам потрібен не тільки таблетований морфін, але й пластирі, крапельки. Чомусь за кордоном це все є. Якщо ми візьмемо маленьку дитину, то хай навіть їй три роки – укол не кожна може витримати, пігулку не кожна проковтне, а крапельки зможе кожна, - коментує ситуацію Олександр Ігнат, лікар хірург-онколог.

Відтак, говорити про адекватне знеболення поки не доводиться. Крім того в області існує і проблема з хоспісами для невиліковних пацієнтів, а подібних закладів для дітей на Закарпатті не існує взагалі. Втім, в Ужгороді є нещодавно створена спеціальна мобільна група, до якої в будь-який час доби можуть звернутися важкохворі пацієнти.

За інформацією Благодійної організації "Мережа 100 відсотків життя Рівне", нa прес-конференції тaкож було презентовaно брошуру «Прaвa дітей, що потребують пaліaтивної допомоги», для безкоштовного поширення її серед бaтьків тa медичних прaцівників.

Довідкова інформація:

Паліативна допомога – полегшення страждань пацієнта. Забезпечення адекватного знеболення та надання психосоціальної і духовної підтримки хворим та їхнім сім’ям, які зіткнулися з проблемами важкого захворювання.

За даними МОЗ у 2017 році –  майже 17 500 українських дітей, за даними ЮНІСЕФ – від 30 000 до 70 000 дітей потребували паліативної допомоги.  Така розбіжність свідчить про недостатню увагу з боку держави до проблем невиліковно хворих дітей. Крім того в Україні відсутнє чітке законодавство, яке визначає статус дітей, які потребують паліативної допомоги. В результаті чимало маленьких пацієнтів змушені жити з нестепним болем, бо лікарі відмовляються надавати допомогу важкохворим дітям.

Захід проводиться в рамках проекту «Розвиток дитячої паліативної допомоги в Україні» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Нагадаємо, що хворі Виноградівського геріатричного будинку роками не дихають свіжим повітрям.