Як жили євреї в трудових таборах на Закарпатті: спогади очевидців

В середині липня 1944 року групу євреїв завантажили у вагони і привезли до табору біля Буштина, на Тячівщині.

Це було не так давно, 74 роки тому, коли полонені до трудових таборів угорські євреї будували летовище у Буштині.

Уривки зі спогадів оприлюднила користувачка мережі Фейсбук Наталія Маджара.

«…В середині липня 1944 року нашу групу завантажили у вагони і привезли до табору біля Буштина в Карпатських горах, далеко на північний схід від Будапешту. Ми повинні були будувати летовище під наглядом організації Тодта, військово-будівельної дивізії німецьких військ.

Ми працювали там, як раби, три місяці – «шість на шість»: шість днів на тиждень з шостої до шостої. Це була важка робота. Було багато трагічних випадків, без дозволу хворіти. Умови були щонайменше примітивними.

Іноді ми мали носити великі мішки з цементом через вузьку дерев’яну кладку, яка поєднувала поверхи величезних складів. Одного дня місток зламався. Ті, хто був на ньому, впали у підвал і обпеклися цементним вапном. Намагаючись витягти їх якомога швидше, ми тривожились, що порошок, який вдихнемо, затвердіє у наших легенях за лічені хвилини. Все-таки на те, щоби врятувати всіх, пішло багато часу. Після цього ми відкашлювали цемент тижнями…

…Врешті-решт, ми визначили, кого з наглядачів можна підкупити наручним годинником, шкіряним гаманцем або дечим цінним, що в нас іще залишилось. Такою ціною нам дозволяли вислизнути з табору і роздобути якусь їжу на місцевих фермах. Одним із контрабандних обідів, який я мав, була повна тарілка локшини з ароматним сиром і шкварками. Він коштував мені швейцарського годинника Doxa».

Уривки з книги Ервіна Варги "Living and Dying in Hungary: Jewish Psychiatrist Looks Back" ("Жити і вмирати в Угорщині: спогади єврейського психіатра")

Читайте також про таємниці старого єврейського кладовища в Мукачеві.