Закарпатські школи продемонстрували чого вони варті

У день знань 1 вересня традиційно починається навчальний рік. Щоправда, цьогоріч більшість закарпатських шкіл починає його у понеділок 3 вересня. Напередодні Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив загальнодержавний рейтинг усіх шкіл України відповідно до того як їхні випускники склали зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Саме цей рейтинг, мабуть, найкраще показує, чого  варта та чи інша школа. Безперечно, існує й багато інших критеріїв для оцінювання. Проте художня самодіяльність чи спортивні звершення – це дуже гарно, але основне завдання школи – таки давати основи знань з загальноосвітніх предметів.

У ЗНО  брали участь понад 11 тис. шкіл усієї України. На Закарпатті ЗНО здавали учні із 306 з 667 наших шкіл. Пов’язаний такий розрив з тим, що багато наших сільських шкіл є початковими або неповними середніми. Як же виглядають закарпатські школи на загальному фоні. Скажемо делікатно: простір для подальшого розвитку, для покращення свого стану максимально великий. Невисокі результати пояснюються і певними об’єктивними обставинами. Скажемо, в області переважають сільські школи, а зрозуміло, що у маленьких школах рівень підготовки завжди дещо нижчий, ніж у великих центрах, де менше проблем і з педагогічними кадрами, і з позашкільними формами роботи, і  з матеріально-технічною базою. Проте є й чимало суб’єктивних моментів (непрестижність освіти, безвідповідальність багатьох батьків тощо), що теж тягнуть нас назад.

Найкращою закарпатською школою за результатами ЗНО виявилася Мукачівська гімназія з загальноукраїнським рейтингом 213. Те, що жодна закарпатська школа не потрапила до перших двох сотень списку, сигнал дуже неприємний. Ми звикли позиціонувати себе як найбільш просунуту до Європи область, але даний рейтинг це не підтверджує.

Практично одразу за Мукачівською йде Ужгородська лінгвістична гімназія ім. Т.Шевченка з рейтингом 215. Досить щільно далі слідують Ужгородська класична гімназія (рейтинг 239) і Хустська гімназія-інтернат (рейтинг 254). Відтак іде Свалявська школа №2 (рейтинг 306) і Ужгородська школа №5 (рейтинг 346). Наступну трійку складають Мукачівський ліцей (431) і ужгородські школа-інтернат (490)

Ужгородська школа №3 (582) і №15 (695). Наступна за ними – Мукачівська школа №13 (765)

Таким чином, місця у першій обласній десятці впевнено зайняли найкращі школи Ужгорода і Мукачева, але сюди же вдалося прорватися і найкращим хустському та свалявському закладам. Дуже високий рейтинг і у Свалявської гімназії (856), що вже дозволяє говорити про свалявський освітній феномен.  Поруч Хустська школа №3 (955). З інших райцентрів виділяються Виноградівська школа (1102) і Іршавська гімназія (1190) і Виноградівська гімназія (1739).

Досить високі результати показали і верховинські школи – Міжгірська №1 (1628),  Великоберезнянська гімназія (1634) і Перечинська гімназія (1825). Значно відстає від них Воловецька школа (3225). Натомість Берегівська гімназія має рейтинг 2006 і успішність 89%. Це свідчить, що викладання української мови (саме з неї найбільш масовий за кількістю учасників тест) слід покращити не тільки для угорськомовних, а й для україномовних учнів цього регіону.

Найперша серед сільських шкіл Закарпаття з рейтингом 4177 – Костринська школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів, що на Великоберезнянщині. За нею слідує Нижньоворітська школа-інтернат. Із не-інтернатів у сільській місцевості першим є Пийтерфолвівський реформатський ліцей. Із спеціалізованих закладів першим виступає Мукачівський кооперативний торговельно-економічний ліцей (4389).

Низький рейтинг після 10000 мають аж 99 закарпатських шкіл. Це перважно сільські школи, але серед них є і з десяток закладів із райцентрів. У 69 школах тести задовільно здало менше половини із тих, хто намагався це зробити.  У найгірших наших шкіл показники успішності 15 –19%, тобто там здали тести менше пятої частини претендентів.

Цікаво, що заможніші і бідніші села ідуть у рейтингу упереміш.  Тобто матеріальний чинник важливий, але не визначальний для високого рівня знань учнів. Значно важливішою є сформована у них мотивація до високих результатів, що досягається вже напруженою роботою усього педагогічного колективу, атмосферою у тому чи іншому закладі. З тієї самої причини дві різні школи в одному великому селі можуть демонструвати дуже різні результати – залежно від традицій, які склалися у кожній зі шкіл.     

Кидаються у вічі особливо низькі показники у селах, які охоплені найбільш масовою трудовою міграцією. Тобто роль сім’ї, повсякденного контролю батьків за навчанням дітей виявляється дуже важливою. Там, де це перекладено виключно на вчителів або дальших родичів, маємо значно гірші результати. Невисокі результати продемонстрували також наші курортні села, де діти мають достатньо спокус замість навчання.

Віриться, що наступного року цифри будуть вже кращими. Перед нашими гімназіями стоїть завдання прорватися хоча би у другу сотню всеукраїнського рейтингу, а перед більшістю сільських шкіл – вийти з останньої тисячі рейтингу.    

Нагадаємо, що в мережі оприлюднили рейтинг шкіл Закарпатської області 2018 року.