Жінка, яка народилася в туристичному притулку на Закарпатті, розповіла свою історію (ВІДЕО)

Гора Яворник – це місце, де сплелися воєдино тишина і величний ліс , це місце єднання з природою,тут відпочиває і оновлюється людська душа. Туристичний притулок «Яворник»,розташований на висоті быльше 900 м, уже десятки років вважається легендарним місцем відпочинку туристів.

Він має свою історію , і його добре знають далеко за межами нашої країни бувалі мандрівники. Стіни притулку з 40-их років є свідками різних подій, їм відомі таємниці, про які ми і не здогадуємося, повідомив Березний онлайн.

Олена (Ілона) Шелепець,мешканка Великого Березного, народжена у стінах туристичноого притулку у 1940 році.Вона була першою дитиною у родині Шелепця Євгенія Юрійовича, який працював лісником, жив тут і управляв притулком.У той час «Яворник» називали туристичною базою.

Як згадує п.Ілона, батько був першим керуючим у притулку, і господарював у ньому з 1938 року по 1944 рік. Батько з матір′ю зустрічали гостей, опікувалися ними, забезпечували усім необхідним, готували їжу та напої. Про це свідчить і збережений родиною журнал обліку та реєстрації туристів, які відвідували притулок у 1940-1944 рр.

Цікавими світлинами поділилася з нами п. Ілона. Є фото,датовані 1938 р., на яких бачимо Шелепця Єнева з групою туристів. Він зустрічав їх щоразу у Великому Березному і возом доправляв до Яворника.

Є унікальні фото оглядової дерев′яної вишки, яка знаходилася на горі орієнтовно з 30-х років. Туристи мали змогу споглядати не тільки панораму Карпат, але і милуватися Високими Татрами.

Цікавими є спогади п.Ілони Шелепець про природу Яворника.Хоч прожила родина у туристичному притулку тільки 5 років, та вона пам′ятає луки і молоді ліси, кожне дерево по дорозі до гори, потічки та стежини,які вели до бази.

Але найбільше маленькій тоді дівчинці запам′яталася війна. Кілька разів у своїх спогадах вона поверталася у 1944 рік. Коли батька хотіли розстріляти, коли мама переховувалася кілька днів у лісі, коли горіли у Березному казарми, а вона споглядала це із вікна притулку…

Туристичний притулок «Яворник» зберіг свої кам′яні стіни. П.Ілона з хвилюванням підходила до місця, де народилася.Тут її зустріли два красені-буки,які росли разом із нею. За свої більше як 80 років вони бачили багато: як у 1945 році родину Шелепців змусили покинути притулок,як розкрадали будинок, як занепадав тут пішохідний туризм, і як поволі у останні роки почав відроджуватися Яворник. Радіє п.Ілона, що не постраждали буки від пожежі у 2015 році, а дочекалися реконструкції притулку.

Кожен куточок рідної колись домівки обійшла п.Ілона.Згадала все: і матір, і батька, і братів ,і сестер, яких уже втратила.Всього у родині було семеро дітей. А у притулку їх народилося троє- Ілона, сестра і брат.Вона була найстаршою. Із пам′яті виринули щасливі дитячі роки,проведені тут.Р озповіла жінка про кожну із кімнат, порівняла,п оказала тодішнє розташування меблів. Згадувала- і приємні спогади освітлювали її обличчя. Зі сльозами на очах підійшла до вікна другого поверху,з якого виглядала 75 років тому. Вдивлялася у далечінь і розповідала-розповідала про Яворник…

Тетяна Гопко

Нагадаємо, вночі на Рахівщині випав сніг. Через негоду рятувальники евакуювали дитячий табір.

Читайте на ГК:“Обіцяв зробити з нього інваліда”: інцидент “із запахом” криміналу стався на Закарпатті (ФОТО)
Читайте на ГК:2 000 доларів США хабаря за фіктивну інвалідність для уникнення призову – на Закарпатті судитимуть лікаря-члена ВЛК (ФОТО)
Читайте на ГК:Сплатив заставу й повернувся "до бізнесування": на Ужгородщині впіймали переправника військовозобов'язаних (ФОТО, ВІДЕО)