Самогубства на Закарпатті серед учасників АТО: цифри, факти та неофіційні деталі

Більше тисячі осіб в Україні, які брали участь в АТО, наклали на себе руки.

Як зазначив голова Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції і людей з інвалідністю Олександр Третьяков у ході конференції "VETS: Світові практики інтеграції ветеранів до мирного життя", станом на квітень 2018 року кількість учасників АТО становить  329, 5 тисяч.

"В Україні вже більше тисячі людей, які воювали в АТО і закінчили суїцидом. Це війна, яка в корені відрізняється від війни, яка була в Афганістані. Я маю на увазі, як наслідок. У Афганістані була війна, на якій  застосовували стрілецьку зброю. На цій війні застосовується артилерійська зброя. І природно всі психологічні травми пов'язані більше з цим. А це ще важче для солдатів. У багатьох є контузії", - розповів Третьяков.

За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса кількість самогубств в українській армії сьогодні просто "зашкалює".

"В середньому два-три самогубства в тиждень, - стверджує він. - І це тільки в зоні АТО. А за даними Єдиного реєстру з майже 313 тисяч учасників АТО 518 осіб пішли з життя з власної волі".

Його слова фактично спростовує начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Міноборони генерал-майор Олег Грунтовский.

"Число самогубств на такому ж рівні, як і в минулому році, і не має тенденції до зростання, - говорить він. - Звідки взяті цифри військового прокурора, я не знаю, може, це вигадки".

Якщо говорити про закарпатців, які воюють на сході України, то один із останніх резонансних випадків стався цьогоріч: тоді на Різдво в АТО застрелився військовий із Берегівщини.

Що спонукає ветеранів до вибору такого шляху в житті?

Як розповіла Голосу Карпат волонтер Мукачівського військового госпіталю Оксана Ремінець, на Закарпатті ситуація з трагічними випадками серед ветеранів не настільки критична, як в інших регіонах.

А як би Ви оцінили ситуацію в порівнянні Закарпаття та інших областей? В нас же й дійсно набагато менше трагічних випадків серед ветеранів?

Так менше, тому що менші міста і більше природи. Найважче у великому місті,  де стикаєшся щодня з людьми, яким просто байдуже. І всі з одним питанням, якщо ти атошник: " а я тебе що просила чи просив туда йти?" І як після цього не впадеш в депресію?, - зауважила волонтер.

І проблемою є саме працювати з ветеранами, з тими які вже повернулися. Ми зверталися неодноразово до мерії про допомогу, але нажаль, це нікому не потрібно. Хлопці не сплять, ходять в депресії і не можуть повернутися до нормального життя. Тому і починаються самогубства. А ще через це дуже багато розлучень і розпадів родин. Можна про це дуже багато говорити. Проблема дуже серйозна.

Журналіст Голосу Карпат поцікавився, які кроки в реабілітації військовослужбовців здійснюються саме у військовій частині:

Психолог в частині є. Але на одну людину психолога може бути не більше 5 чол. А там в частині не одна тисяча бійців. Тож логічно подумати скільки потрібно спеціалістів. А їх там не більше 2 чи 3…, - зазначила Оксана Ремінець.

Нагадаємо, раніше Ветерани АТО пройшли реабілітацію в Угорщині. Сусідня із Закарпаттям Угорщина вже четвертий рік проводить реабілітацію двадцяти українських солдатів, які були поранені в зоні АТО.

Проходження учасниками АТО психологічної реабілітації є обов'язковим, - розповів Анатолій Матіос. - Однак у 2017 році рівень їх забезпечення такою послугою з боку держави склало лише 0,1% ".

У той же час в 2018 році на зазначені цілі в держбюджеті в порівнянні з 2016-2017 роками збільшено фінансування і передбачено 109 млн гривень. Але, як свідчить практика, наявність значного матеріального ресурсу ще не гарантує його ефективне використання, повідомила Страна. Як кажуть психологи, тут важливий, в першу чергу, людський підхід до кожного конкретного бійця, який стикається з психологічними проблемами.

Ну і в цілому - ставлення суспільства і держави до бійців і що повернулися з війни.

“Здорові люди з війни повертаються до хворого суспільства”

Голос Карпат поцікавився думками про наболілу тему й власне у самих ветеранів. Серед них і житель закарпатського міста Виноградів Дмитро Мілютін.

Колишній артилерист розповів своє бачення ситуації, що склалася на сьогодні в суспільстві.

На ТВ та  інтернеті безліч статей, роликів про неадекватних АТОвців, що вони потребують лікування, що в них розлади з психікою тощо... Чули про 93%? Зараз не можу знайти кліп де воїн повертається з АТО, його суспільство не розуміє й він починає пиячити... По всім можливим каналам суспільству нав'язується думка: воїни АТО психично хворі! Вони неадекватні! Всі статті на кшталт цієї тому підтведження.

Пан Дмитро наголосив, що “якщо завтра пересічний громадянин побачить АТОвця, який емоційно вимагає дотримання якихось законів, прав, який вимагає людяності до себе - всі згадають що АТОвці потребують лікування, й скоріш за все, це саме той випадок”.

Справа в тому, що бійці з фронту прийшли оздоровлені! Психічно! Вони розуміють що давати хабарі - погано! Їхати на заробітки до Москви - погано! Що потрібно будувати свою сильну країну та відповідно виховувати дітей... Але більшість, яка звикла до радянських “8 марта” та хабарів ментам-вчителям-врачам, вважає цю меншість неадекватними. А телебачення та інтернет це постійно своєю пропагандою підтверджують. Виникає ситуація схожа на те, коли здорова людина попадає до психлікарні: більшість щиро вважають цю людину ненормальною. В нас те ж саме: здорові люди з війни повертаються до хворого суспільства. Й суспільство вважає потрібним відправити воїнів до психолога. щоб ті стали "нормальними"... Ніхто не хоче вилікувати саме хворе суспільство, яке саме на кожному кроці пропонує хабарі та захаращує довкілля навколо...

Чоловік також згадав і про “псевдоатошників” та військових зі справжнім бойовим досвідом.

Звичайно є бійці, які пережили великий стрес, які втратили друзів , рідних, стали інвалідами... Звичайно вони потребують кваліфікованої підтримки. Але й інші. Так звані "туристи". Це ті, хто ніде не воював, отримав "корочки" й зараз на кожному кроці розповідає, що йому потрібна реабілітація, що "бухає" він не тому що алкаш, а тому що отримав психологічну травму десь в "ізюмськом котлі"... Такі люди бухали як до АТО, в АТО, й вже з орденами після АТО...

Підсумовуючи, Дмитро Мілютін запропонував і методи боротьби зі стресом та шляхи повернення до “цивільного” життя:

Потрібен індивідуальний підхід до кожного з виявленням чи дійсно боєць потребує якоїсь реабілітації. Найкраща реабілітація - здорове суспільство поруч (сім'я, колеги, побратими). Особисто в мене немає часу на депресії: маю власний бізнес, працюю до 14 годин на добу майже без вихідних - жаліти себе нема коли... Це один з найкращих варіантів, на мою думку. Маю знайомих, що просто знайшли цікаву роботу, які знайшли нове хобі(побратим почав займатися зварюванням), хтось захоплюється спортом... Варіантів безліч!

Хто в групі ризику?

"Якщо говорити конкретно про самогубства, то в групу ризику у нас входять молоді бійці до 25 років і люди середнього віку після 35 років, - розповіло джерело видання Страна в Міноборони. - В основному це контрактники, які прийшли в армію в останні три-чотири роки . У гонитві за виконанням плану військкомати не проводять належної психологічної перевірки новобранців. В результаті ми отримуємо негідні до служби кадри ".

За словами військових, молодь до 25 років морально нестійка і просто не витримує важких умов служби. А бійці середнього віку підводять підсумок прожитого частини життя, розуміють, що нічого не добилися, і вирішуються на страшний крок. Правда, при цьому спочатку закінчують всі свої справи і прощаються з близькими.

Нагадаємо, на КПП "Ужгород" виявили 8 кілограм контрабандного бурштину.