У Довгому на Іршавщині відбулась перша битва куруців Ференца Ракоці з австрійськими військами (ФОТО)

Повстанці зазнали тоді нищівної поразки, але запалили іскру всенародного опору народу проти гнобителів.

У центрі села встановлено пам’ятний знак полеглим учасникам визвольного руху. Стало доброю традицією кожного літа 7 червня, в день битви 1703 року, проводити тут урочисте зібрання нащадків тих хоробрих воїнів та жителів села, які віддали життя за свободу й незалежність.

Чотири роки підряд приїздять сюди активісти Ніредьгазького осередку Всеугорського Товариства Ференца Ракоці, щоб вшанувати пам’ять мужніх повстанців   під керівництвом вихідця з села Тарпа Томаша Есе. Кілька років тому до них долучилися й представники подібної організації, що діє на Берегівщині, й сьогодні вже нараховує понад 100 членів. Минулого й теперішнього літа разом з ніредьгазцями у Довге приїздять також посланці гуртка збереження народних традицій з Кішварди. Сьогодні були присутня й делегація з села-побратима Тарпи.

Торжество відкрив голова села Віктор Симканич. Ведучі здійснили короткий історичний екскурс в минуле. Поштовхом до загального виступу, нагадали вони, стали події в Березькому комітаті, де невдоволених очолив Томаш Есе. Перша битва курців з австрійськими військами відбулась поблизу Довгого. Відбірні загони супротивника підступно напали на табір повстанців на світанку 7 червня 1703 року в урочищі Шоромпів на Лемацькому полі. Розпочався кривавий бій, який тривав три години. Погано озброєні куруци не могли дати гідну відсіч відбірним військам і вимушені були відступити до польського кордону, щоб сховатись в горах.

“Проте, Довжанська битва, незважаючи на невдалий перебіг, стала іскрою, яка запалила полум’я визвольного руху,- наголосив Віктор Симканич.- Ми ніколи не забудемо подвиги героїв-курців, які з тих далеких років закликають нас жити єдиною дружньою сім’єю в європейському домі.”

Генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі теж підтвердив тезу, що 315 років тому за свою свободу пліч-о-пліч бились угорці, русини, українці, словаки, румуни, хорвати, представники інших національностей.

Тепер їх нащадки продовжують боротьбу за ідентичність, збереження культури і традицій, давніх звичаїв, право на навчання і спілкування рідною мовою.

“Нехай гасло Ференца Ракоці та його воїнів “З Богом за вітчизну і свободу!” надихає нас і додає сил та віри на даній ниві, примножує славні традиції тодішніх повстанців,- наголосив дипломат.- Угорщина й надалі сприятиме жертовній діяльності педагогів, активістів культурно-національних товариств, священнослужителів, фермерів, усіх, хто переймається цією справою.”

Голова ніредьгазького осередку Всеугорського Товариства Ференца Ракоці Арпад Далмай акцентував, що як і всі історичні події, так і Довжанська битва має свій месидж до нинішнього покоління.

“Ця вісточка полягає в тому, що мешканці Закарпаття повинні триматися разом, слід перешкоджати спробам різних націоналістично налаштованих осіб вбити клин у наші дружні стосунки,- заявив промовець.- Лише це є запорукою майбутнього розвитку регіону, єдиний вірний шлях до розквіту краю.”

Присутніх тепло вітав також голова Берегівської районної організації Ференца Ракоці Тібор Генц.

Жіночий хор з Берегова виконав кілька пісень курців, а член гурту “Тунет” з Ніредьгази Іштван Мартіновскі подарував глядачам призабуті мелодії часів Ракоці, інтерпретовані на давньому угорському духовому інструменті тароготов.

Учасники свята під русинські пісні поклали вінки та квіти шани до підніжжя монумента полеглим куруцам.

Після офіційної частини відбулось спілкування господарів й гостей у невимушеній атмосфері: лунали знані всіма мелодії, присутні обмінювались номерами телефонів, ніредьгазці запрошували довжанців на свій традиційний фестиваль “Дні в Ігріце”, а ті у свою чергу на ковальське свято “Гамора”.

На завершення Генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі оглянув палац-фортецю графа Телекі та навколишній парк з 200-літніми деревами. Маєток, в якому зараз знаходиться туберкульозне відділення лікарні, давно потребує реконструкції. Дипломат пообіцяв у міру можливостей сприяти цьому.

Нагадаємо, закарпатськими бджолами зацікавились у Канаді.