У світі існують десятки тисяч професій, різних і несхожих один на одного. Хтось працює менеджером, хтось працівником на заводі, але є і досить рідкісна серед загалу професія - метеоролог.
Метеорологів називають вартовими погоди, адже це робота яку не можна залишити ні на хвилину. Вони стежать за всіма змінами погоди, фіксують їх, стежать за небом, вносять дані спостереження в спеціальні журнали, ведуть збір, оцінку та систематизацію даних атмосферних явищ. Здавалося б нудна робота, та це не зовсім так, а ще враховуючи, що ваше місце роботи високо в горах,пише Кapnatu.
Одна з таких високогірних метеостанцій розташована на горі Плай, що на полонині Боржава (Закарпаття). Найзручніше добратися до неї з Воловця, та дорога не буде легкою, адже розташована станція на висоті 1330 метрів. Туристи які пройшли звивистою стежкою нелегкі підйоми часто зупиняються поблизу станції на відпочинок, адже є і що пофотографувати та поновити запас води.
Скоро ця метеостанція буде святкувати своє 50-ти ліття, адже відкрили її ще у липні 1968 року, для збору метеорологічних даних, а у листопаді 1978 року її перекваліфікували у сніголавинну станцію “Плай” де взимку ще велися спостереження за сніжним покривом.Площа метеостанції 676 квадратних метрів, яка складається з технічних будинків та метеорологічного майданчику. Проте здалеку туристи ідентифікують цей високогірний об’єкт за купою антен мобільних операторів та розміщеної поряд телевишки. Навідуватися на майданчик для спостережень працівникам станції доводиться по 7 разів на добу, кожні 3 години, за будь яких погодніх умов, після чого відправляють дані в Ужгород і Київ. Окрім цього не так вже просто працівникам метеостанції і добиратися на роботу.
У 1998 році під час сніжної зими, коли сніговий покрив сягав двох метрів, працівники протягом місяця добирались на роботу завдяки гелікоптеру. Зараз коли зими не такі сніжні дорогу з Воловця працівники долають за допомогою транспорту або ж пішки на снігоступах, а така дорога займає близько трьох годин. Всього тут працюють 9 чоловік, які чергують по двоє на зміну, а взимку по троє. Зміна тримає тиждень часу, а опісля два тижні вдома, інколи взимку серед вітрів, хмар і снігу доводиться працювати по два тижні.Складається враження, що до такої роботи готові сурові чоловіки, з кам’яним серцем, без друзів чи сім’ї. Та це далеко не так, перебуваючи поряд ви запросто можете завітати до метеорологів в гості на чашку трав’яного чаю, дізнатися розклад електричок чи правильну дорогу, набрати води, а в разі складних погодних умов попроситися на ночівлю, в чому вам співробітники станції навряд чи відмовлять у таких незначних у долині, але вкрай важливих у горах послугах.
Тай працюючи серед гір, де хмари чіпляються животами за вершини, де час і світ сприймається по іншому, де окрім погоди спостерігаєш за рухом туристів по стежках, за шумом вітру серед моря чорниць, неодмінно станеш романтиком