Знаменитий словацький русин дав інтерв’ю українському виданню

На думку відомого реформатора Івана Міклоша, в Україні перекриті три найбільших джерела корупції.

Головний економічний консультант щодо реформ в Україні, відомий словацький політик і реформатор Іван Міклош в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів про успіхи, які не видно людям, про "найбільшого реформатора України" і про основні новації наступного року.

- Ви говорите, запорука економічного успіху для України – у випереджаючому зростанні економіки. На наступний рік нам прогнозують 3% зростання ВВП, а в ЄС буде близько 2,5%. Значить, успіх близький?

- Цього року зростання ВВП України становитиме 2,5%, наступного – 3%. Але цього не достатньо. У Європі зростання ВВП невелике, але в масштабах світу, глобальний ВВП, наступного року зросте на 3,5%. У Словаччині, наприклад, буде десь +3,9%. Значить, тільки за нинішній і наступний рік Словаччина піде далі України в розвитку економіки. А треба, щоб Україна зростала швидше, ніж Словаччина, Польща та інші європейські країни з економіками, що розвиваються.

Добре, що ми вже маємо зростання ВВП. Але треба, щоб він становив 6-7%. Україна має потенціал для таких показників. Але вони стануть реальністю тільки коли будуть реформи.

- Які реформи Ви вважаєте найважливішими для економічного зростання?

- Перше і найважливіше – зберегти те, що вже досягнуто. А досягнуто дуже багато в плані макроекономічної стабілізації. Люди зазвичай не розуміють, що це, і вони думають, що це не важливо. Але це дуже-дуже важливо. Без макроекономічної стабілізації неможливо мати прогрес. Які реформи вже зроблено і які успіхи досягнуті? Стабілізація валюти. Зниження інфляції. Очищення банківського сектора, який знаходився в дуже складній ситуації. Зниження дефіциту публічних фінансів (бюджету. – Ред.). Якщо 2014 року дефіцит був величезний, на рівні 10% ВВП, то вже 2015-го він знизився до 3%. Домогтися такого результату було надзвичайно важко, але Україна зробила. І це величезне досягнення. Я навіть думаю, що Україна поставила світовий рекорд за темпами зниження дефіциту публічних фінансів.

Зараз дуже важливо утримати досягнення. Тому що, коли є ризик погіршення цього показника, прогресу не буде ні в яких областях. Знову почнеться інфляція, і нічого хорошого вже не буде. Поки Україні вдається тримати показник десь на рівні 2,5% ВВП, і це теж дуже хороший результат.

Друге. Люди зазвичай теж здивовані, коли я про це говорю, але Україна має дуже великі досягнення в боротьбі з корупцією.

- Справді?

- Це дійсно так. Досягнення в боротьбі з корупцією є, і дуже великі. Але не в покаранні за корупційні дії – в цьому якраз, на жаль, успіхів поки немає. Але успіх є в скороченні простору для великої корупції.

Наприклад, вперше відбулося підняття цін на газ для населення до ринкового рівня. Це був дуже складний крок у соціальному і політичному сенсі. Але разом з тим дуже важливий в плані скорочення простору для корупції. Що сталося? Раніше, коли газ для населення коштував лише 12% від ринкової ціни, багато олігархів купували газ як для населення, а потім продавали його промисловості або за кордон за ринковою вартістю. Тим самим вони крали мільярди доларів з державного бюджету. Ця схема була закрита.

Банківський сектор. Кожен другий банк, якщо не більшість, працювали тільки як "пральні машини" для "відмивання" грошей. Власники засновували банк, брали гроші від людей і від компаній, а потім видавали з цих грошей кредити своїм компаніям. А коли ті не повертали гроші банку, покривати нестачу змушений був Фонд гарантування вкладів. А це – державні гроші, гроші платників податків, і їх, знову ж таки, отримували ті, хто пов'язаний з банком. Значить, знову крали.

На сьогодні закрито 80 таких банків. Нацбанк посилив правила для тих, які продовжують свою діяльність. Банки були змушені підвищити капітал за рахунок власних коштів, і красти так, як раніше, їм вже неможливо.

Третє найбільше джерело корупції, яке було перекрите, – державні закупівлі. ProZorro – це унікальна, дуже ефективна система, яка, знову-таки, скоротила простір для корупції.

У підсумку, з джерел великої корупції залишилося тільки одне. Я не кажу, що немає корупції в інших областях, але з найбільших джерел корупції залишилося тільки одне: державні підприємства. На жаль, там прогресу ніякого немає.

І знову ж таки, повертаючись до питання, чи задоволений я роботою в Україні. Я задоволений, що три найбільших джерела корупції були перекриті. Але я дуже незадоволений, що немає ніякого прогресу в приватизації держпідприємств. Тут нульовий прогрес!

 - Але Кабмін уже презентував програму приватизації, підготовлений новий закон ...

- Знаєте, велика приватизація була в програмі всіх трьох урядів. Уряд Володимира Гройсмана теж має це в програмі. Але прогрес досі нульовий.

Так, уряд зробив уже деякі кроки. Підготував законопроект, парламент розглянув його в першому читанні. Коли новий закон про приватизацію набуде чинності, це дійсно може зрушити процес з мертвої точки. Тому що одна з причин, чому не було прогресу, – дуже погані закони про приватизацію.

Але дуже важливо, щоб новий закон був ухвалений саме в такому вигляді або майже в такому, як запропонував уряд. Тому що до другого читання там є сотні правок. Понад 700! І багато хто з них роблять новий закон безглуздим, вони повертають ситуацію до тієї, яку маємо зараз.

- Навіть якщо закон буде ухвалений, чи вдасться, на Вашу думку, залучити інвесторів на наші держпідприємства? Поки припливу інвесторів не спостерігається в жодній з галузей української економіки...

- Так, найважливіша передумова зростання, вищого зростання економіки, – інвестиції. Причому повинні бути прямі закордонні інвестиції. Вони досі майже не приходять. Чому? Я бачу три головні причини.

Перша – відсутність верховенства права. Інвестори повинні бути впевнені, що їх права будуть захищені. Значить, потрібна судова реформа. Потрібно знижувати зловживання силових органів. Щось в цій області було зроблено. Через дерегуляцію, через новий закон (закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування", який отримав неофіційну назву "маски-шоу стоп", набув чинності в початку грудня. – Ред.).

Але цього замало. Дуже важливо довести до кінця судову реформу. На сьогодні в Україні реформовано лише Верховний суд, він повинен працювати за новими правилами. Але треба ще міняти і інші суди.

Друга причина. Недостатні зусилля щодо початку приватизації. Я думаю, що закон буде ухвалений. Але цього не достатньо. Треба, щоб було розпочато саме процес. Підготовлено постанови, які регламентують, як організувати цей процес, налагоджено співпрацю з Фондом держмайна. Держпідприємства сьогодні – це джерело економічної та політичної корупції, джерело неефективності. Поки вони існують як держпідприємства, не буде жодних інвестицій. Але якщо ми почнемо продавати ці підприємства, маємо очікувати стратегічних, професійних інвесторів і для великих підприємств, які принесуть не тільки гроші до державного бюджету. Вони принесуть також до України нові технології, відкриють для українського бізнесу нові ринки. І вони ж закриють джерела корупції. Тому що в їхніх інтересах, щоб у цій сфері не було ніякої корупції, щоб прибуток їх підприємств була висока.

Це не теорія. Так сталося і в Словаччині, і в інших країнах, де приватизація спрацювала.

І третя причина відсутності інвесторів – це земельна реформа. Відсутність земельної реформи – одна з основних причин, чому немає інвестицій, чому немає розвитку в регіонах, немає розвитку малого і середнього бізнесу.

Це дуже дивна ситуація, це просто жах, що приватні власники, 7 мільйонів людей, які мають по 4 гектари кожен, не можуть робити зі своєю землею те, що вони хочуть. Це суперечить Конституції, я переконаний!

Але не тільки. Це дуже шкідливо і для країни, для її економіки. Що вони сьогодні можуть зробити зі своєю землею? Тільки віддати в оренду великим агрохолдингам. Тому ціна дуже низька. А коли буде конкуренція, коли у них буде можливість подавати землю, вести на ній власний бізнес, ціни підуть вгору. І на продаж, і на оренду землі. І це в інтересах дрібних власників.

Крім того, в результаті земельної реформи дрібні власники отримають можливість віддавати свою землю під заставу банку. Вони зможуть отримати кредит і почати власний бізнес. Не обов'язково в сільському господарстві, а де захочуть. Їх земля дозволить їм отримати стартовий капітал. А поки мораторій не скасований, у них такої можливості немає. Вони тільки можуть віддати свою землю в оренду.

- Хочу повернутися до реформи банківського сектора. Як ви оцінюєте роботу Нацбанку? Наскільки впливає на ситуацію відсутність його голови?

- Стосовно відсутності керівника – це недобре. Знаєте, коли керівник обраний в парламенті, він має сильнішу позицію. Тому що зняти його може теж тільки парламент. А коли керівник призначений, його позиції слабкіше, тому що його можна зняти кожен день.

Але з іншого боку, я хочу сказати, що НБУ є своєю реформаторською інституцією в Україні. Стільки реформаторської роботи, скільки зробив НБУ, не зробила жодна інша інституція. Я дуже позитивно оцінюю роботу Міністерства фінансів, яке теж зробило дуже багато за останні 4 роки. Позитивно можу оцінити роботу Мінекономіки в деяких областях.

Більшість змін сталися під час керівництва Гонтаревої. Але подивіться, що популісти зробили з неї! Вони зробили з неї найбільшого ворога українського народу. Це не так. Я не кажу зараз про якісь конкретні рішення. Не кажу, що все було ідеально. Коли хтось робить щось справжнє, він допускає і помилки. Але якщо говорити в цілому про те, що було зроблено в плані необхідних реформ – НБУ може бути хорошим прикладом для всіх, як потрібно продовжувати реформи.

- Які реформи, на Ваш погляд, можуть реально відбутися у нас 2018 року?

- Реально – повинна пройти судова реформа. Суд третього рівня, Верховний, вже реформований. Розпочато процес формування нових судів першого та другого рівнів. Але найважливіша частина судової реформи – це Антикорупційний суд. Ми вже маємо НАБУ, яке добре працює. Але коли незалежні розслідувачі не мають можливості досягти результату, коли в країні немає незалежного антикорупційного суду, неможливо очікувати результатів.

 Я вважаю, є реальні шанси, що антикорупційний суд з'явиться 2018 року. Це одна з умов МВФ. Разом з законом про приватизацію і ціною газу.

Чи відбудеться земельна реформа – побачимо. Я думаю, так. Тому що відкриття ринку землі – це теж умова МВФ. Спочатку це була умова для найближчого траншу, але потім його перенесли на наступний транш. Поки парламент продовжив мораторій на продаж землі. Але коли буде підготовлений новий закон, мораторій можна і скасувати. А закон може з'явитися майбутнього року.

Ще одна область, де поки що дуже мало прогресу, – енергетика. В енергетиці треба відкрити ринок для конкуренції. Як внутрішньої, так і зарубіжної. Конкуренція створить умови для зниження ціни.

І це принцип: треба, щоб у всіх областях, де можлива конкуренція, ринки були відкритими. А там, де конкуренція неможлива, де є природна монополія, повинна бути професійна регуляція.

В енергетиці України вже має регулятора – НКРЕКУ (Національна комісія з регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг. – Ред.). Але регулятор не має членів наглядової ради, а значить, не може працювати. Тобто він залежний від такого роду обставин. А треба, щоб регулятор був дійсно незалежним і професійним. Тоді він зможе так само незалежно і принципово працювати.

Наступна область, де необхідні реформи, це державне адміністрування. Дерегуляцію потрібно продовжувати. Більш як 3000 регуляторних актів вже скасовані, але є ще величезний простір для продовження дерегуляції. Скрізь, де це можливо, потрібно скасувати регуляцію. А де вона необхідна, зробити її жорсткою і професійною.

- Іване, кажучи про реформи, Ви сказали, що вони пройдуть, тому що це вимога МВФ. У суспільстві зараз ведуться дискусії, чи потрібно нам так вже безумовно виконувати ці вимоги. І взагалі, чи не час злазити з "кредитної голки", оскільки державний борг України, за всіма критеріями, вже досяг критичного рівня.

- Так, популісти часто говорять: це вигідно Вашингтону, Валютному фонду, але не Україні. Насправді, це не так. Державний борг України дійсно величезний, але, якщо розглядати його як частку в ВВП, він в останні два роки знижується. Повільно, на 2-3%, але це дуже важливо. І знизиться ще більше наступного року.

Чому Україні дуже важливо продовжувати співпрацю з МВФ і Євросоюзом? Тому що без допомоги міжнародних фінансових структур буде неможливо утримати ту макроекономічну стабільність, про яку я говорив на самому початку. І що найважливіше – між вимогами МВФ і інтересами українців немає абсолютно ніякого протиріччя! Що вимагає МВФ від України? Провести реформи. Реформи – запорука економічного зростання, а значить, гарантія того, що Україна зможе повернути кредит. Але хіба економічне зростання не в інтересах українців? Тут немає ніякого протиріччя, тому що добробут людей зростає тільки тоді, коли зростає економіка.

- А як Ви ставитеся до заміни податку на додану вартість податком на виведений капітал, з приводу якої теж ламаються списи?

- Я не прихильник такої заміни. І скажу, чому. Ясно, що мета такої заміни – направити більше грошей на внутрішні інвестиції. Щоб ресурси не виводилися за кордон, а залишалися в компаніях і працювали на економіку України. Це так звана естонська модель. Але вона працює тільки тоді, коли в країні є ефективна система адміністрування податків і контролю. А коли ефективного адміністрування немає, при такій моделі відкривається широкий простір для зловживань. Саме тому я був би обережний з переходом до податку на виведений капітал. Тому що цих грошей не буде в бюджеті, буде втрата близько 40 млрд грн. А якщо проблему спробують вирішити підвищенням інших податків, це буде дуже погано. Так що потрібно спочатку поліпшити адміністрування і контроль, щоб не було зловживань. І знизити витрати бюджету. А ось коли ці умови будуть виконані ... Але я не впевнений на 100%, що вони будуть виконані.