У закарпатця старовинний млин працює від електрики і меле борошно

Іван Тацюн із Модьоровша, що на Хустщині, майструвати любив змалечку. Чоловік 25 років пропрацював у колгоспі та 16 – у райДУ.

Його життя нерозривно пов’язане з технікою.  Трактор є в нього вдома і зараз, правда вже у власному господарстві… і навіть оздоблений різними пристроями для обробітку рослин та ґрунту, які пан Іван змайстрував власними руками. Утім головним раритетом та гордістю його хазяйства є старовинний млин, пише Zakarpatpost.

 Більше ніж сторічний годувальник

– Пам’ятаю пристрій із семи років, – каже 63-річний чоловік. – Тоді він ще був ручним. Аби подрібнити борошно, мій батько Юрій крутий його руками. Купив він його у селі Велятино. Млин у ті давні важкі часи був справжнім годувальником родини, адже завдяки йому мої рідні могли заощаджувати, не платити за послуги мірошника, з усім поралися самотужки і навчили цього мене. Тож роботи я ніколи не боявся. Більше того, ніколи не можу сидіти, склавши руки. Завжди щось хочеться творити…

Між іншим, винахідливим був і батько Івана Тацюна. Він першим і придумав переобладнати млин, зробити його більш практичним у користуванні.

-У 1965 році батько прилаштував до млина бензомотор. Працювати з ним стало набагато легше. Гадаю, технічні здібності я успадкував саме від нього. У ті часи світла в селі ще не було, але родинний помічник неабияк допомагав полегшити і прискорити працю, бо прикладати великих фізичних зусиль для того, аби помолоти зерно вже не потрібно було, – зізнається власник унікальної речі.

Сьогодні млин працює від електроенергії і все ще виконує свої професійні функції.

-У 1960 році у Модьоровш провели електроенергію. Це було щастям для всіх. Тож ми з батьком знову переобладнали млин. Відтоді він став електричним . До речі, нині купити елекромлин можна будь-де. Але більшість із них неякісні і недовговічні, деталі швидко зношуються, а двигуни виходять з ладу, не витримують навантаження. Мій же – безвідмовно працює й далі, – радіє чоловік.

Городній інвентар своїми руками

На своєму диво-пристрої пан Іван меле кукурудзу, пшеницю, ячмінь та інші злаки.  Між іншим, пшеницю чоловік вирощує вдома, для власної родини та для худоби.

-Дружина Марія пече запашний домашній хліб із борошна, змеленого за допомогою мого старовинного млина. Із кукурудзи, яка теж росте на нашому городі і яку подрібнюю також сам, варить  токан (мамалигу) з бринзою, – зізнається господар.

До слова, для кукурудзи в нього теж є чудернацький пристрій, змайстрований самотужки.

-Виріб називаю «сукачкою». Ним відділяю зернятка кукурудзи від качана. Таким чином не потрібно натирати мозолі на руках. Любов до майстрування привив мені батько. Також у мене є ще й саморобна корморізка для різання буряків, динь, яблук худобі, а ще – спеціальна сушарка та багато іншого реманенту, потрібного в ґаздівстві, – каже Іван Тацюн.

А господарство в мешканця Хустщини дійсно чимале: свині, корови, гуси, кури, качки, коза…  тож і трудитись треба немало.

-Хазяйство в мене, як і в інших у селі… Саме так і повинно бути. Людина створена для роботи, – наголошує господар. – Маю сінокіс, пай на полі  – 2 гектари 75 соток, а ще й домашніх 60 соток. Вирощуємо картоплю, квасолю, капусту, моркву, буряк, цибулю, часник, моркву, кріп, петрушку, огірки, помідори та іншу городину. Також у саду росте чимало дерев, серед яких горіхи, яблуні, груші, сливи, абрикоси, черешні. Подобається мені й повудити рибу. Викопав  навіть три ставки, запустив у них  білого амура, карася, коропа, сома. У вільний час ловлю їх вудкою. Коли ж потрібна риба терміново – беруся за спеціальну сітку, яку теж зробив собі сам, – розповідає пан Іван. – А ще – дуже люблю природу, доглядаю за саджанцями дуба, берези, ліщини, граба, липи, ялини. Вирощувати дерева – справжнє задоволення! Онуки мають завжди пам’ятати, що в них такий дід. У Модьоровші, до речі, громадою обрано мене депутатом. До людей я завжди відкритий, намагаюся дбати про них не лише добрим словом, але й конкретними справами. Скажімо, потурбувався про те, аби в селі зробили дорогу, провели воду, газ, замінили старі дерев’яні  електроопори на нові бетонні…  На майбутнє в мене також багато планів, зокрема, щодо розподілу земельних ділянок молодим сім’ям.

Слід зазначити, що Іван Тацюн справді щира і відкрита людина, хороший співрозмовник і незвична особистість. У його доробку ще чимало різноманітних пристроїв, зроблених своїми руками. А у Модьоровші його дійсно поважають односельці. Та й своїм старовинним млином майстер допомагає в господарствві борошно багатьом знайомим,  і каже, що за щедрістю руки видно, яке в людини серце, а добрий млин і так усе змеле.

Нагадаємо, Закарпаття має власну коштовність – трюфелі.