Оприлюднено старі світлини та історію "горбатого мосту" в Берегові / ФОТО

Споруджений у готичному стилі міст, що стоїть на надійному фундаменті, був одним із перших кам’яних споруд краю.

Головне роздоріжжя Берегова прикрашає триярусний «горбатий» міст, зведений із тесаного каменю італійськими майстрами відповідно до вимог тогочасної венеціанської моди, повідомив Перший кабельний.

Ще за старих часів це перехрестя займало  важливе становище з-поміж інших міських територій. І це не випадково, бо саме тут перетиналися три головні дороги – з Мукачева, Виноградова та Вашарошнаменя. У середині ХІХ століття потік вантажних  перевезень по існуючому тоді дерев’яному мосту через Верке в обох напрямках збільшився. У зв’язку з цим постала гостра потреба будівництва кам’яного мосту. Згідно із письмовою угодою бургомістра Яндришича із майстром Яношем Петрушкою, новий міст було зведено за три роки (1850-1853 рр.). Щоб компенсувати витрати та отримати  додаткові надходження у скарбницю, міська влада встановлює податок за перехід через міст худоби та вантажно-гужового транспорту.

Збір податку здійснювала міська управа, але інколи  це передавалося в оренду приватним особам. Так, із 8 листопада 1853 року, вже після введення мосту в дію, право на збір податку було продано з публічних торгів  строком на три роки Якобу Глюку за 901 форинт. Можливо, бюджет міста на цьому зазнав збитків, бо пізніше мерія  сама збирала плату за мостові послуги. За прейскурантом, податковий тариф передбачав : за перехід через міст однієї голови великої рогатої худоби або коня – 3 крейцери; однієї кози , вівці або свині – 1 крейцерів; воза з вантажем – 14. Про це було  повідомлено громадянам та заїжджим торгівцям комісаром поліції Ружаком 7 липня 1863 року.  

А от інший прейскурант, датований 1 листопадом 1904 року. Так, переїзд завантаженого воза, запряженого 4 кіньми або волами коштував 18 філерів; із 3 кіньми або волами – 15; 2-ма – 9 філерів. Порожній віз, із 4 кіньми або волами міг переїхати за 16 філерів; із 3-ма – за 13; з 2-ма за 10; із 1-м за 7 філерів. Завантажений чумацькій віз із 4 кіньми бо волами переправлявся за 33 філери; з 3-ма – за 30; з 2-ма – 27. І так далі… За одну голову великої худоби, яка перетнула міст, брали 3 філери, за одну вівцю, свиню, козу стягували 1 філер, а 4 таких монет коштував переїзд одного вершника на коні. Безоплатно мали право перебиратися через міст підводи чи худоба, що доставляли державний податок, посильних телеграфу, хворих та лікаря. Як бачите, ще на початку ХХ століття існували певні  середньовічні порядки, до яких належав і збір податку на мостах.

В наше розпорядження попав лист міського голови Жігмонда Гаті (нещодавно йому була встановлена меморіальна дошка на фасаді будинку по вулиці О. Кобилянської) до міністра торгівлі у справі відновлення збору податку за проїзд через міст, датований 6 березня 1908 року. У ньому, зокрема, зазначається, що розпорядженням № 8791 від 1903-го року наполовину зменшено розмір плати за проїзд. Міст, вартість якого становила близько 60000 крон, приносить у рік 2790 крон прибутку, що із врахуванням витратна його належне утримання, не досягає і 4 відсотків інвестицій. Враховуючи, що будівництво велося на отримані в кредит кошти, при таких розмірах мита позика могла би бути повернена лише у 1969 році.

Споруджений у готичному стилі міст, що стоїть на надійному фундаменті, був одним із таких перших кам’яних споруд краю. До цього переправи через річки будували з дерева, переважно з берези (таким був і попередник  сьогоднішнього берегівського кам’яного мосту). На відміну від своїх «ровесників», що були, так би мовити, прямими наш є горбатим. Саме і в цьому і криється його унікальність: мало подібних йому зустрінете не лише в Україні, а й по всій Європі. Тому він популярний серед багаточисленних туристів Берегова, які люблять на його фоні фотографуватися.

Нагадаємо, у Виноградові знаходився найдовший, 420-метровий, дерев'яний міст Чехословаччини.