Економічні проблеми, незважаючи на солідні транші МВФ, в Україні не вирішуються.
Враховуючи фінансову підтримку закордонних донорів, економічна ситуація в нашій країні могла б бути зовсім на іншому рівні.
Транші від МВФ надходять в Україну три з половиною роки. Програма Фонду не лише була відновлена, а й збільшена – з 12,5 до 17,5 мільярда доларів. Проте, стабілізація гривні не сталася, бюджетні проблеми залишилися, а все в країні вирішується за рахунок інфляції.
“Виникає резонне запитання: “Для чого беремо гроші від МВФ та інших фінансових донорів?”,- наголошує Андрій Новак.- Ми збільшуємо державний борг, який сьогодні сягнув уже 77 мільярдів доларів. І таким чином завдаємо собі подвійну шкоду: з одного боку зростає борг, а з іншого – проблеми не вирішуються. Прикро, але сформувалась така традиція політичної культури, або її відсутність, що всі рішення надходять зверху – від Президента. Зараз і прем’єр-міністр, і голова Нацбанку – люди Порошенка. Вони отримують завдання від керівника держави і донизу по вертикалі безапеляційно його виконують. Питання в тому, чому якраз такі завдання ідуть від Президента. Враховуючи ту підтримку, яку отримуємо від закордонних донорів, економічна ситуація в Україні могла б бути зовсім іншою. І тут важлива мотивація: в чиїх інтересах це робиться – держави чи бізнесу? Бо ці два інтереси прямо протилежні.”
На думку експерта, найвищий інтерес держави – збирати більше податків, а для бізнесу інтерес протилежний – платити менше податків. Тому, коли бізнесмен потрапляє у владу, в нього виникає конфлікт інтересів. Він працює, і в нього головна мотивація – розвивати власний бізнес, а не країну. Із-за цього конфлікту інтересів ми й маємо бездарну економічну політику в державі,- підсумовував Андрій Новак.
Про це повідомляє портал KarpatHir із посиланням на Golos.UA.
Читайте на ГК:На Закарпатті лунають звуки сирен: по всій Україні оголошена повітряна тривогаЧитайте на ГК:Скандал на Закарпатті: жінці відмовили у перетині кордону
Читайте на ГК:На Закарпатті примхи погоди "вбили" врожай винограду і кісточкових: чи є ще надія?