У Великих Берегах варили леквар з шипшини / ФОТО

Проте, діжка повидла не обійшлась без ложки дьогтю.

У В.Берегах провели третій за ліком фестиваль шипшини та березького ткацтва. Цього року він зібрав набагато більше відвідувачів, ніж два попередні. Урізноманітнили і його програму.

Після державних Гімнів України та Угорщини господарів та гостей запрошував до урочистого відкриття свята звучний клич тарагота - давнього народного духового інструмента, яким користувались загони Ференца Ракоці. В руках студента історичного факультету Закарпатського угорського інституту Гергеля Піріді він звучав на сцені й пізніше, в рамках концертної програми. До речі, майстрів гри на тараготі в регіоні лише кілька осіб. Крім Гергеля, ним професійно володіє соліст обласної філармонії Шандор Шрейнер.

Захід відкрив один з його засновників і організаторів, голова громадського осередку “Разом за бережців” Андраш Біров.

“Проводимо цей фестиваль уже втретє,- наголосив промовець.- Отже, є всі підстави вважати, що він стає традиційним.”

За традицією були названі наступні три “Почесні громадяни села”. У 2015 році вперше таку відзнаку присудили відомій закарпатській поетесі, уродженці В.Берегів Магді Фюзеші. Наступного високе звання дісталось засновниці березького ткацтва Каталін Антоник-Поллоні та лікарю-терапевту Ержебет Фульзі. Сьогодні відповідні сертифікати вручили подружжю вчителів Ірині та Андрашу Полцер, котрі більш ніж 30 років навчали й виховували березьких школярів. За пропозицією відділу культури РДА подібного звання удостоїлась і голова українського самоврядування в угорському місті Комло, теж уродженка В.Берегів Іда Кіш-Паловці. Саме вона організовує зараз літній відпочинок юних односельців в Угорщині, влаштовує обміни колективами художньої самодіяльності тощо.

На фесті відбулась ще одна знакова подія – активістку громадського життя Ольгу Баков першою з України прийняли у члени угорського жіночого товариства “Фенікс”, до якого нині входять понад сто представниць прекрасної статі з різних країн Європи – Сербії, Словенії, Словаччини, Румунії, Хорватії та інших. Почесним членом цього жіночого формування став  перший чоловік – Андраш Біров.

Викладач початкових класів місцевої ЗОШ Єва Фурман розповіла про історію становлення відомого сьогодні  у всій Європі березького ткацтва, яке започаткувала Каланін Антоник-Поллоні. Вона згуртували тоді в один колектив понад 50 жінок із трьох навколишніх сіл і разом з ними розробила свої оригінальні орнаменти ткацьких полотен. На жаль, у 2000 році гурток припинив свою діяльність. Однак естафету підхопили учениці місцевої школи. Під керівництвом вихованки Каталіни Антоник-Поллоні,  нині заслуженого народного умільця України Маріанни Профус дівчата продовжували навчатись цьому не простому ремеслу і ткати вишукані мережива. Тепер гуртком керує Єва Фурман.

“Заняття відвідують понад 20 юних шанувальників ткацтва,- каже Голосу Карпат майстриня-педагог.- Дівчата стараються зберегти оригінальні стилі березького ткацтва, які “народили” їх матері та бабусі. Недарма їх вироби користуються неабияким попитом.”

Як відбувається процес виготовлення тканин, часом з піснями і танцями, відтворили на сцені учасники художньої самодіяльності. Радували присутніх щирими композиціями також  вихованці місцевих дитсадка та Будинку культури, учні ЗОШ.

Як завжди з цікавою програмою виступи знаний родинний фольк-гурт з Пийтерфолви “Кокош банда”. Вони ж провели майстер-клас для бажаючих розім’яти ноги.

У перервах між виступами учасники фесту мали змогу оглянути цікаві тематичні намети, де експонувались, зрозуміло, в першу чергу, ткацькі вироби, традиційний народний одяг, розмальовані камені, різна сувенірна продукція, місцеві м’ясні делікатеси, сири, вишукані вина. Останні, на жаль, представляли не великоберезькі винороби, а сім’я із приборжавського Бене.

Так само леквар з шипшини варили і продавали не місцеві, а професійні майстри з названого вище села: виявилось, що у В.Берегах цим займається лише родина Андраша Бірова. То, можливо, вартувало б змінити й назву фестивалю й залишити в ній лише березьке ткацтво?

І ще одна ложка дьогтю. Про проведення свята, приміром, у Берегові повідомляв один плакат, але у тут була розміщена тільки інформація про виступ у реформатській церкві популярної виконавиці угорських народних пісень Марти Шебештєн у супроводі Юдіти Андрейскі (правда, були вказані лише їх прізвища). А ще повідомлялась участь родини Кокошів. Про інші складові програми, ймовірних  учасників, і що найголовніше,  початок заходу– ні слова.

 “Я б із задоволенням поїхав з родиною та друзями на це свято,- поділився з Голосом Карпат власник кафе “Угорські народні страви” Олександр Путілін.- Але не знав о котрій годині початок: вранці, в обід, вечером.”

Він був не один з таких бажаючих.

Микола Горват