Окуліст назвав найпоширеніші захворювання мешканців Закарпаття та порадив, як зберегти зір

12 жовтня - всесвітній день зору.

Як часто хворіють закарпатці та що потрібно робити, аби вберегтися?, - дізнавався «Закарпатський кореспондент», спілкуючися з Мариною Супік, лікарем-офтальмологом вищої категорії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А. Новака та Закарпатського центру зору.

Особливості захворювань зору серед закарпатців

За словами пані Марини, Україна є однією з небагатьох країн, де існує поділ офтальмології на дитячу та дорослу. Відмінність у захворюваннях визначає різні підходи до лікування чи оперативного втручання.

«Зазвичай до нас звертаються із різноманітними захворюваннями. Серед поширених причин і вікові зміни. Щодня до офтальмолога приходить чимало нових пацієнтів, є й ті, які лікуються тут роками, зокрема серед таких – багато дітей», - каже фахівець.

Із розвитком технологій та медичної апаратури, зараз на Закарпатті є більша можливість виявити захворювання, зокрема в дітей, на ранніх стадіях. Якщо звернутися до лікаря раніше, то й швидше можна зарадити проблемі, переконана лікарка:
«Колись ми починали обстежувати зір у дітей із 3-4 років, то тепер за допомогою сучасного обладнання можна це зробити й раніше».

Також серед найпоширеніших захворювань є короткозорість. «Абсолютно вилікувати це захворювання не можемо, а тільки відкоригувати і робити все можливе, щоб воно не прогресувало. Короткозорість – це такий стан, із яким людина має навчитися жити», - підсумовує фахівець.

Також поширеним на Закарпатті є хірургічне втручання. Лікар розповідає: «Часто трапляються й необережні травми. Було, жінка збивала бочку для вина, стукнула молотком по металу, осколок відскочив їй прямо в око. Так само дитячі ігри з гострими предметами… Треба бути обережними завжди».

В обласній клінічній лікарні є можливість лікування ургентної патології в дітей, тобто травм. Діти з різних куточків Закарпаття, які отримають гострі травми ока, звертаються в обласну клінічну лікарню, де їм хірургічно можуть надати допомогу. «Крім того, ми оперуємо дітей із вродженими катарактами після 3-х років – ставимо штучні кришталики. Оперативне втручання допомагає й при косоокості, вродженому дакріоциститі (зондуємо сльозові шляхи). 

Катаракти, глаукоми – рутинна робота, каже лікарка. «У дорослих одним із найпоширеніших захворювань є вікова макулярна дегенерація. Її можна виявити абсолютно випадково: предмети здаються викривленими чи відчувається пляма на оці. Чим раніше це виявити, тим більше шансів, що людина не осліпне до кінця. У дорослій офтальмології це одна з найпоширеніших патологій», - розповідає Марина Супік.

Офісний синдром: що робити?

Для багатьох співробітників офісу ця недуга виникає несподівано. Офісний синдром – це комплекс захворювань, викликаних негативними чинниками середовища, в якому доводиться працювати щодня. Зокрема, йдеться про постійну роботу за комп’ютером.
«До нас багато звертається молодих людей, які відчувають сухість, печію, присутність стороннього тіла в очі, втому тощо», - каже офтальмолог.

Крім того, що, працюючи за комп’ютером, людина не кліпає часто, око пересихає, негативно впливає й штучне денне освітлення, що шкідливе для рогівки ока. Часто в таких випадках рекомендують офісні окуляри та зволожувальні краплі.

«Ми маємо навчитися правильно працювати за комп’ютером. Рекомендуємо так звану гігієну зору: наприклад, працювати 30 хвилин, потім закрити очі, покліпати, зробити вправи…», - наголошує лікар.

У період ґаджетів багато дітей ризикують погіршити зір різноманітною технікою для розваги. Саме тому офтальмолог рекомендує пацієнтам віком до 7 років проводити перед екраном не більше ніж 20 хвилин на день. Згодом цей час можна трохи збільшувати. Старшокласникам радять проводити за ґаджетами не більше години без перерв.

«Так само й дорослі думають, що, сівши за комп’ютер, можна працювати, скільки потрібно… На жаль, це все має свої наслідки. Тоді не тільки знижується зір, а й відчувається дискомфорт. Тому потрібно крапати зволожувальні краплі безпосередньо перед роботою», - зауважує пані Марина.

Лазерна корекція зору

Суть процедури сучасної корекції: випаровування шарів рогівки під впливом лазера, у результаті чого «лінза» приймає анатомічно правильну форму. За допомогою спеціального приладу відгинається верхній шар рогівки, лазер випаровує «зайві» шари, після чого тканина повертається на місце і надійно фіксується…

"Зокрема, на Закарпатті є лазери, які використовуються для стимулювання зору, є й ті, які застосовують при лікуванні вторинної катаракти (після операцій можна почистити задню капсулу), - каже лікарка. Проводимо й лікування сітківки при діабеті, судинні патології… Є чіткі показання. Лазерне лікування – додатковий метод. От, наприклад, помічаємо загрозу відшарування сітківки, і якщо то на початкових стадіях, то лазерною когуляцією це можна попередити. При діабеті є точні показання. Тому тут усе строго. Але закарпатські лікарі таке практикують давно, тож маємо позитивні результати».

Однак ексимерлазерну корекцію – виправлення короткозорості чи далекозорості лазером – на Закарпатті не проводять. Цю процедуру можна зробити в Львові, Києві та інших великих містах.

Окуляри чи контактні лінзи?

Є випадки, коли окуляри можуть не допомогти – тоді варто використовувати лінзи. За показами, їх можна вдягати навіть маленьким дітям. Також лінзам надають перевагу підлітки – комфортно і немає ніяких обмежень.

«Якщо раніше було важко відкоригувати астегматизм, то тепер існує торична контактна лінза... Однак я рекомендую пацієнтам мати і окуляри, і контактні лінзи. Адже ви можете цілий день працюєте в лінзах, то вдома бажано їх зняти і вдягти окуляри», - каже Марина Супік.

Профілактика: поради фахівця

За словами Марини Супік, хоча б іноді варто відвідувати лікаря: перевірити зір, виміряти очний тиск, подивитися рефракцію – силу заломлення очей тощо.

«Профілактика – це власне здоровий спосіб життя: менше сидіти й побільше ходити! У розвинутих країнах вважають, чим довше людина перебуває на свіжому повітрі, тим менша можливість виникнення короткозорості», - переконує офтальмолог.

Крім того, раціональне харчування забезпечить силу для здорового функціонування не тільки очей, а й усього організму.

«Треба боротися за кожну соту зору. Трапляються люди, які бачать тільки світло. Навіть те світло треба зберегти!», - підсумовує Марина Супік.

Дбайте про зір і бережіть свої очі! Адже є в цьому світі й ті, які мріють побачити найдрібніші деталі, що ми навіть не помічаємо серед буденних справ.

Також читайте: щодня на Закарпатті йдуть із життя люди з вадами серця.