Навіть в період сталінізму нацменшини не лишали законного права обирати, на якій мові навчатимуться їх діти – Ласло Брензович

Днями відбулось позачергове засідання Товариства угорських педагогів Закарпаття (KMPSZ).

Присутні обговорили нещодавно прийнятий і підписаний Петром Порошенко закон “Про освіту ” і проголосували відповідне Звернення до гаранта.

“Необхідність скликання позачергово зібрання виникла саме у зв’язку із затвердженням даного законодавчого акту,- підкреслила голова Товариства, ректор Закарпатського угорського інституту, депутат обласної ради  Ілдіка Орос.- 4 жовтня в міністерстві освіти та науки України відбулась розширена нарада, на якій обговорювались питання викладання предметів для дітей національних меншин на їх рідній мові. На жаль, жодного представника від заінтересованих сторін, зокрема від закарпатських національно-культурних осередків, нашого педагогічного товариства на це зібрання не запросили – з області на ньому були присутні  лише кілька керівників ЗОШ та дошкільних навчальних закладів. Тому вирішили на позачерговому засіданні проаналізувати ситуацію, що склалася, й донести до відома усіх угорських та міжнародних організацій нашу позицію: при прийнятті важливих рішень, що стосуються навчання наших дітей, є необхідність брати до уваги й нашу думку.”

Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич перед прийняттям даного закону не приїхала на Закарпаття, щоб на місці поцікавитись й узгодити позиції зацікавлених сторін, хоч її неодноразово запрошували зробити це. Три рази надсилали особисто Лілії Гриневич замовними й електронними листами запрошення взяти участь в урочистому відкритті нового навчального року в ЗУІ.

“На заході був присутній міністр людських ресурсів Угорщини  Золтан Балог. Високопосадовці могли в невимушеній атмосфері обговорити й узгодити позиції в даному питанні. Але нам з міністерства на перші два листи навіть не відповіли, а на тертій у день свята надійшло розпливчате повідомлення, що Лілія Гриневич має намір зустрітися із Золтаном Балогом у жовтні нинішнього року,- інформувала Ілдіка Орос.

Проігнорували в українському міністерстві й лист членів KMPSZ, яке нараховує у своїх рядах 2754 особи. До слова, дане товариство одне з найдавніших зареєстрованих в Україні серед подібних громадських формувань.

Не взяли до уваги також звернення та пропозиції 64 тисяч угорських виборців краю, які поставили свої підписи під вимогою не звужувати права національних меншин на навчання дітей на рідній мові. Влада систематично ухиляється також від фінансування угоромовних навчальних закладів, про що свідчить і той факт, що нинішнього навчального року у цих школах не вистачало 28 052 підручника.

Народний депутат України, голова КМКС Ласло Брензович наголосив на зібранні, що потрібно терміново здійснити конкретні кроки, аби угорці Закарпаття не відчували себе третьосортними громадянами у власній державі.

“Навіть в період сталінізму національні меншини не лишали законного права вибору, на якій мові навчатимуться їх діти,”- заявив парламентарій.

Перший заступник голови обласної ради Йосип Борто наголосив, що не можна приймати важливі рішення, які стосуються інтересів закарпатських угорців, без врахування їх позиції. Тому немає іншого шляху, як добиватися змінити 7 пункт нового закону “Про освіту”.

Учасники зібрання прийняли відповідне Звернення до Президента України Петра Порошенка. Представники історичних угорських церков краю просили Господнього благословення для досягнення цілей, висловлених у документі.

Нагадаємо, Москаль пообіцяв послам Вишеградської четвірки вирішити мовне питання.