В Українських Карпатах існує чимало місць, які представляють інтерес для шукачів скарбів. Проте в деяких місцях, самоцвіти лежать буквально під ногами
Тож подорожуючи Карпатами споглядати варто не тільки гірські краєвиди – годиться й уважно дивитися під ноги: просто неба на дорозі можуть трапитися… діаманти! Це так звані мармароські кристалики кварцу – мармароські “діаманти”. Такого гірського кришталю на стежках Східних Карпат можна знайти чимало, повідомив закарпатський фотограф Ігор Меліка.
Гірський кришталь (рос. горный хрусталь, англ. rock crystal – мінерал класу силікатів, прозора безбарвна відміна кварцу. Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. В давнину гірський кришталь приймали за скам’янілий лід, так як знаходили його високо в горах, де лежать вічні сніги, та й сама “холодність” каменя служила тому. У природі кварц зустрічається у вигляді добре сформованих кристалів різного кольору (мармароський «діамант»), друз (гірський кришталь, аметист). До приховано кристалічних різновидів відносяться халцедон, яшма, до аморфних – опал.
Однак найбільшою популярністю користуються так звані мармароські “діаманти”. У літературі вони вперше згадуються в 1791 році І. Фігтелем. Вони поширені в тріщинах зон дроблення пісковиків і аргілітів в околицях сіл Великий Бичків, Вербяж, Латурка, Кобилецька Поляна і Косівська Поляна, а також поблизу сіл Воловець, Нижні Ворота, Майдан, Міжгіря, Підполоззя та інших районах. Деякі фахівці стверджують, що мармароські «діаманти» не представляють великої цінності. Однак в старих книжках з географії виданих в 20-тих роках минулого століття говориться, що кристали кварцу представляли немалий інтерес для ювелірів того часу. Гірський кришталь зустрічається в природі у вигляді добре оформлених і витончених кристалів із дзеркально гладкими і блискучими гранями. Ці кристали являють собою комбінацію шестигранної призми із загостреною пірамідальною вершиною. Можна нескінченно милуватися природними композиціями зі зростків кристалів, званих друзами. Тільки природі-чарівниці під силу створення таких досконалих форм і пропорцій.
У різновікових породах Складчастих Карпат поширені карбонатні жили, в яких і містяться мармароські «діаманти». Корінні прояви кришталю виявлено у крейдових і палеогенових верствах сірих масивних пісковиків, парагенетично вони тісно пов’язані з кальцитом, часто з органічною речовиною. Приміром у селі Кваси мармароські «діаманти» виявлено в зоні впливу Рахівсько-Тисенського поперечного розлому в карбонатних жилах серед пісковиках флішу. Карбонатні жили і прожилки потужністю до 10–12 см перерізають флішові відклади. Вони представлені такими мінералами, як родохрозит, кальцит, кварц, цеоліти, арагоніт, доломіт.
Кварц типу мармароських «діамантів» (Marmarosh diamonds) трапляється тут у вигляді ізольованих кристалів, зрідка – їхніх зростків. Вони розміщені переважно на вершинах ромбоедричних або скаленоедричних кристалів кальциту, а також у тріщинах порід серед глинистих продуктів. Розмір кристалів коливається в широких межах. Характерні дуже дрібні індивіди – від 1 до 10 мм за головною кристалографічною віссю. Дуже рідкісні кристали розміром 1,0–1,5 см і більше. У мармароських «діамантах» (Marmarosh diamonds) виявлено вуглеводневі включення, наявність яких у комплексі з органічною речовиною дає змогу стверджувати, що вивчення мінералогії та геохімії жильних мінералів та органічної речовини важливе для детальніших геологічних досліджень з метою прогнозування перспективних ділянок розшуків скупчень нафти і газу.
Пошук гірського кришталю вимагає похмурої погоди – у дощ камінців не побачити, а сонце засліплює. Грунт має бути сухим, тоді “діаманти” виблискують, мов скло. Крім того, родовища з мінералами розміщені в гірських місцевостях переривчасто. Щоб знати, де й що шукати, варто опрацьовувати геологічну карту і запитувати в місцевих геологів, контактувати з експедиціями. Мармароські «діаманти» можна також знайти в селі Кобилецька Поляна, між горами Кичера 976 м і Цунгу 1020 м, а ще біля витоків річки Мала Шопурка. Дрібні кристалики гірського кришталю туристи часто знаходять на Міжгірщині між селами Ізки і Буковець, а саме в районі гори Кичерка (776 м) – північно-східні схили гори Магура-Жиде (підніжжя хребта Полонина Боржава).
Гірський кришталь не тільки чистий і прозорий, як джерельна вода, а й холодний на дотик. Однак якщо взяти в руку кришталь і шматок скла, то відразу можна визначити, де камінь. Кришталь залишається холодним, а скло проводить тепло і відразу ж нагрівається. На відміну від скла кварц вільно пропускає ультрафіолетові промені, про антисептичну дію яких загальновідомо. В давнину тибетці, пропускаючи сонячний промінь крізь кришталеві кулі, опромінювали рани воїнів. Кришталеві вироби прикрашали різьбленням та інкрустували золотом. Згодом люди навчилися гранувати кришталь і використовувати його в якості вставок в персні, браслети і кулони. В середньовіччі, гірський кришталь вправляли навіть у вінці монархів.
Заховані далеко в горах самоцвіти, як і раніше, чекають на своїх шукачів. Тож подорожуючи Карпатами і милуючись дивовижною природою, не завадить уважно дивитися під ноги – а ну ж як там діаманти!? Та якщо ж з першого разу Вам не пощастило знайти самоцвіти, не переймайтеся, принаймні в горах цікаво проведете час. Адже Карпати – це джерело натхнення, сили і енергії. І в цьому разі знайдене стає набагато ціннішим за будь-які матеріальні скарби.
Нагадаємо в мережі була оприлюднена програма фестивалю "Бобовищанське гроно".
Читайте на ГК:Закарпаття зустрічає свого Героя: кортеж із тілом воїна їде до рідного села (ФОТО)Читайте на ГК:Горіли житлові будинки і надвірні споруди: на Закарпатті вогонь наробив лиха людям (ФОТО)
Читайте на ГК:Патрульний збив велосипедиста: подробиці смертельної ДТП на Закарпатті (ФОТО)