У підземеллі солекопалень на Закарпатті колись був 74-метровий соляний обеліск / ФОТО

Обеліск називався Великою соляною пірамідою.

Його звели під склепінням шахти Куніґунда в Солотвині 1896 року на честь «Міленіуму» — тисячоліття приходу угорських племен в Тисо-Дунайську низовину. 

Шахта Куніґунда — одна з найвідоміших і найбільших соляних копалень Солотвина. Названа на честь дочки угорського короля Бели IV (1206–1270). У кінці XIX століття експлуатаційна площа шахти складала 9861 м², а розробка солі велась на глибині 167 метрів. Щорічний видобуток солі — близько 100 тисяч тонн.

Затоплення копалень розпочалося в 1903 році. За три роки на місці частини шахти виникло карстове провалля діаметром близько 60 метрів. Далі утворилося відоме нині соляне озеро Куніґунда — найбільша рекреаційна водойма Солотвина. Про це повідомила спільнота "Transcarpathian Heritage" у "Фейсбуці", яка опублікувала фото обеліска.

Найвідоміший пункт соляного шляху, який існував на Закарпатті – Солотвино, або ж Slatina – рум., Faluszlatina + Aknaszlatina – угор., Selo Slatina + Slatinské Doly – слов., Salzgruben – нім. Існували шахти й у Вишкові, Тячеві, а соляний шлях проходив через такі пункти: Солотвино – Олександрівка – Драгово – Свалява.

У  1808 році відкрили Шахту Ференца. У 1853 році її площа складала 4784 м², а глибина — 19 м. Нині це шахта №7 Солотвинського солерудника. На початку ХХ століття шахта теж потерпала від підтоплень.

У Вишкові також існувала соляна шахта, однак збереглися лише малюнки її інтер’єру від 1751 року.

Була соляна шахта й у Тячеві, пише ProZak.

Нагадаємо, цікавинки закарпатської Солі показали з висоти пташиного польоту / ФОТО.