Для деяких країн обмін громадянства на інвестиції - важливе джерело доходу.
У Європі процвітає багатомільярдна індустрія продажу паспортів багатим іноземцям. Першими готові віддати за європейське громадянство кілька мільйонів росіяни і китайці, пише журнал Новое Время.
Подвійна вигода для приймаючих країн
За спостереженнями експертів, багатомільярдна державна індустрія продажу віз і громадянства іноземцям набирає обертів у всьому світі. Хоча законодавчі положення про залучення заможних мігрантів існують у багатьох країнах, зараз усе більше держав прагнуть активізувати їх застосування, говорить Крістін Сурак, доцент Школи східних та африканських досліджень (SOAS) Лондонського університету, фахівець у галузі міжнародної міграції.
Країни, де діють такі програми, крім державних бондів, пропонують іноземцям можливість інвестувати в нерухомість або національний економічний фонд. А, наприклад, у Португалії вітаються вкладення у проекти реставрації об'єктів мистецтва та наукову діяльність.
Найактивнішими Сурак називає програми Кіпру та Мальти.
"В Австрії теж є свій більш неформальний канал надання громадянства за вагомий економічний внесок у країну, але натуралізованих [таким шляхом] там набагато менше, ніж у Середземномор'ї", - ділиться спостереженнями експерт.
Причини того, що маленькі середземноморські країни охоче приймають у себе багатих іноземців, очевидні, продовжує думку Крістіан Йоппке, професор соціології у швейцарському Університеті Берна, який займається порівняльними дослідженнями імміграції та інтеграційних політик.
"Це важливе джерело доходу", - говорить він.
До того ж для приймаючої країни володарі золотих віз, які проживають на її території, стають не просто інвесторами, а творцями нових робочих місць і заможними платниками податків.
Навіщо купують громадянство
У європейській реєстрації заможних іноземців приваблюють висока якість життя, можливість забезпечити безпеку собі і власному капіталу, оптимізувати оподаткування свого бізнесу, а також розширити особисту мобільність: вільно пересуватися в Шенгенській зоні та за її межами.
"Хто хоче мати розкішну віллу або яхту у країні, яку роздирає війна, або вкрай бідній, коли можна купити золоту візу і насолоджуватися тієї ж розкішшю у високорозвинених країнах?" - ставить риторичне запитання НВ Адам Фолдес, радник у сфері адвокатури міжнародної антикорупційної організації Transparency International.
У компанії Arton Capital, яка спеціалізується на інвестиційній міграції і за останні п'ять років проконсультувала близько 2 тис. інвесторів, НВ розповідають: до 70% їхніх клієнтів складають китайці, а наступними за частотою звернень є вихідці із близькосхідних та пострадянських країн, зокрема Росії.
"У таких країнах, як Мальта і Кіпр, відсоток росіян [серед наших клієнтів] значніший", - зазначає Руперт Райт, прес-секретар Arton Capital.
В Arton Capital говорять, що, крім Кіпру та Португалії, їхні клієнти нерідко вибирають для інвестиційної міграції Болгарію.
"У цих країнах прозорі програми з хорошим управлінням, дуже конкурентні і з безліччю інвестиційних опцій", - пояснює Райт.
Правда, шлях до отримання болгарського громадянства лежить через оформлення посвідки на проживання та декількох етапів інвестування. Тоді як, наприклад, на Кіпрі інвестор, який виконав усі умови, отримує паспорт вже через три місяці, а на Мальті - через рік.
Корупційні ризики
Деякий час програми "громадянство за інвестиції" діяли також в Угорщині та Чорногорії. Однак в обох випадках громадськість запідозрила в них корупційну складову, і схеми були скасовані.
Хоча самі по собі схеми золотих віз не є інструментом відмивання коштів, вони забезпечують широкі можливості для легалізації сірих капіталів у західній країні, визнає Фолдес із Transparency International.
Причому багато що залежить від організації процедури. Наприклад, мальтійська програма інвестиційної міграції виглядає досить прозорою і здатна виявляти сумнівних кандидатів на громадянство. Ця країна, зокрема, публікує списки своїх новоспечених громадян.
"У цьому відношенні кіпрська програма - повна протилежність", - із жалем констатує Йоппке.