У четвер, 18 травня, Верховна Рада повинна розглянути два законопроекти, які можуть вплинути на діяльність Української православної церкви Московського патріархату.
Законодавці хочуть наділити "особливим статусом" релігійні організації, "керівні органи яких перебувають у країні, визнаній Верховною Радою державою-агресором". "ГОРДОН" розбирався, що це може означати на практиці.
Автори проекту закону №4128 пропонують змінити дві статті закону "Про свободу совісті та релігійні організації" в частині зміни підпорядкування. Зараз у законі ідеться, що держава "визнає право релігійних організацій" підкорятися будь-яким органам управління в Україні і за її межами. Якщо законопроект ухвалять, статтю доповнять вимогою вносити зміни в статут організації у разі зміни підпорядкування. Водночас потрібно буде отримати згоду на зміну статуту на зборах релігійної громади.
Також автори пропонують поміняти саме визначення релігійної громади. Якщо зараз це – "організація віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання (...), які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб", то в законопроекті наголошено, що належність людини до такої громади повинна підтверджуватися "її участю в релігійному житті конкретної громади".
На підтримку цього документу торік виступала Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). Архієпископ Євстратій Зоря говорив, що з 2014-го до 2016 року понад 39 парафій Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) перейшли під юрисдикцію УПЦ КП. Зоря зазначав, що для юридичного врегулювання такого переходу потрібно ухвалити законопроект №4128.
В УПЦ МП цю норму назвали "церковним рейдерством".
Законопроект №4511 "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в країні, яка визнана Верховною Радою державою-агресором" – на розгляді парламенту з квітня 2016 року. У законопроекті всього сім статей . Суть документа – посилення контролю за діяльністю релігійних організацій, якими керують з держави-агресора. Оскільки країною-агресором визнана поки тільки Російська Федерація, ідеться насамперед про УПЦ МП, яка підпорядковується главі Російської православної церкви (РПЦ).
За задумом авторів законопроекту, УПЦ МП має підписати з Україною договір про отримання "особливого статусу" і перереєструвати свої статутні документи у шестимісячний термін.
У договорі між церквою і державою повинні бути прописані зобов'язання "поважати суверенітет, територіальну цілісність і закони України, а також поважати інші релігійні організації, що діють на території України". Держава зі свого боку гарантує право на "безперешкодну діяльність" таким організаціям "у межах чинного законодавства".
Крім того, церква з "особливим статусом" повинна погоджувати кандидатури центрального і регіонального керівництва з "центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері релігії", а також погоджувати з органами, які реєстрували статут, візити іноземних релігійних діячів.
Також у законопроекті передбачено відповідальність для таких церков за порушення українського законодавства: заборону на діяльність в Україні.
Прес-служба УПЦ МП називає ці законопроекти "антирелігійними". У день голосування представники Московського патріархату мають намір провести під Радою молебень, щоб "зупинити закон про церковне рейдерство". В УПЦ також заявили, що проти ухвалення документів виступила уповноважений ВР із прав людини.
Зобов'язання церкви з "особливим статусом" "поважати суверенітет і територіальну цілісність", яке автори документа пропонують прописувати в договорі, науково-експертне управління назвало "надто декларативним" і засумнівалося в його доцільності, тому що в Кримінальному кодексі вже передбачено покарання за посягання на незалежність і територіальну цілісність України.
Як повідомляв Голос Карпат раніше, УПЦ подала в суд на Україну.