Закарпатське село Заріччя щорічно забезпечує українців першими овочами, зеленню, фруктами та ягодами.
Мешканка села, пані Марія працює вихователькою, проте вона має і господарство – кілька десятків парників. В одному з найменших парників господині майже дві тисячі головок капусти, які вже за тиждень можна буде продавати. Як тільки відійде капуста, посадять солодкий перець.
Робота у господарства є цілий рік. Люди самі вирощують розсаду, потім пересаджують у грунт, потім збирають врожай.
Зберігають урожай у величезних ангарах. У кожній родині принаймні два ангари. Щоб його побудувати витрачають близько 100 тис. грн, адже купують якісні матеріали з-за кордону, повідомляє газета «Екcпрес».
У родинах села Заріччя щонайменше по троє дітей.
«Народити одне маля – дивина для нашого краю. Батькам потрібна допомога та якнайбільше нащадків, аби передати в спадок усю свою працю. Зазвичай у Заріччі виховують від трьох до десяти дітей», – розповідає пані Марія.
Молодь із села також не виїжджає, адже тут завжди є робота. Для збору врожаю доводиться наймати працівників із сусідніх сіл.
«Беремо всіх: і безхатьків, і циганів. Це нам пощастило із землею, а вже за декілька сотень метрів умови не ті, люди не мають з чого жити й безробіття зашкалює», – повідомила пані Марія.
Платять найманцям по 200 гривень за день, привозять-відвозять і годують. Зібрані овочі продають перекупникам.
«Нам простіше продати відразу 10 т капусти перекупникам, аніж самим витрачатися на бензин", – каже чоловік пані Марії Сергій.