В Ужгороді вже майже два роки працює планетарій

Відкрився він у травні 2015-го на базі Лабораторії космічних досліджень УжНУ на горі Кальварія.

Потрапити туди може кожен, а як це зробити і що там можна побачити – розкаже "Про Захід".

Над тим, аби в Ужгороді з'явився власний планетарій, ще у 2013-му році почала працювати команда науковців УжНУ з різних факультетів: нині декан географічного факультету УжНУ Іван Калинич,  професор кафедри міського будівництва і господарства ІТФ Наталія Каблак, доцент математичного факультету Олександр Рейтій та співробітник Лабораторії космічних досліджень Віктор Кудак. Саме ці люди підготували разом з румунськими науковцями планетарію міста Бая-Маре заявку на участь у міжнародному проекті програми транскордонного співробітництва HUSKROUA і виграли його, внаслідок чого Ужгородський університет отримав гроші на встановлення мобільного планетарію.

Науковці Бая-Маре, як головні учасники проекту, повністю оновили технічну і програмну "начинку" свого стаціонарного планетарію. Оскільки у нас такого не має, вирішено було змонтувати в Ужгороді мобільний, так, аби можна було не лише приїжджати до нього, а й замовити його у будь-яке найвіддаленіше село Закарпаття.

Реалізовувати проект почали у вересні 2013-го. В якості бази обрали територію Лабораторії космічних досліджень УжНУ на горі Кальварія. Колись, після Другої світової війни, там заснували обсерваторію через те, що це була найвища точка Ужгорода, до того ж малозаселена. Нині обсерваторію з усіх сторін оточили приватні будинки, що робить цю територію "засвіченою", тобто, через надміру світла навкруги, унеможливлює наукову роботу зі спостереження за космічними об'єктами. Тому наразі обсерваторію на Кальварії науковці використовують для навчальної мети, занять зі студентами фізичного факультету, а також для просвітницької роботи, тобто, проведення тих же екскурсій для школярів та студентів інших факультетів. Наукове же спостереження проводиться на інший ділянці Лабораторії, на горі неподалік села Нижнє Солотвино біля Ужгорода.

Як же виглядає мобільний планетарій на практиці? Це – вимощений майданчик, над яким натягнутий великий намет-каркас. Перед екскурсією відповідальні за обслуговування планетарію студенти географічного факультету УжНУ всередині намету надувають спеціальний купол, заносять і підключають обладнання, розкладають зручні стільці. Вся підготовка до перегляду триває близько півгодини. Коли глядачі вмощуються на стільцях (їх, до слова, дозволяють розкласти, аби можна було переглядати фільм напівлежачи), вмикають проектор, який проектує зображення майже на всю поверхню куполу, тож глядач може бачити просторову картинку зверху і навколо себе.

Перевірено на собі: виходить дуже гарно. От лише якщо у стаціонарних планетаріях для цієї цілі використовують спеціальні пристрої з одразу вісьмома проекторами, що створює дуже реалістичний ефект, то тут, з одним проектором і не ідеально рівною поверхнею куполу зображення виходить не надто чітким.

І все ж, як розповідають четверо студентів, задіяних у роботі з планетарієм, ніхто з дітей і дорослих, хто побував на екскурсії, не виходили звідти незадоволеними. Хіба що некомфортно почували себе клаустрофоби. Всі інші дякували за позитивні враження і нові знання. Загалом під час відвідання планетарію аудиторії показують на вибір один з восьми науково-популярних фільмів про Всесвіт. Дітям молодшої школи пропонують переглянути казкову історію "Як Місяць до Сонця у гості ходив" із демонстрацією зоряного шоу і поясненням, чому Місяць завжди обернений до Землі одним боком і що таке зодіак. Школярам старших класів демонструють "10 кроків крізь небо" із можливістю подивитися на Всесвіт "очима" телескопа Габбла. Фільм "Повернення на Місяць назавжди" розповідає про конкурс з найбільших призом в історії – 30 мільйонів доларів – для команди, якій вдасться посадити на Місяць керований місяцехід, що подолає хоча би 500 метрів місячною поверхнею і надішле на Землю фото та відео поверхні супутника Землі. Є у планетарії і фільм складніший – "Темна матерія", призначений для перегляду науковцями.

Студентка Марина Москаль, котра найчастіше проводить екскурсії, розповідає, що найменшими глядачами фільмів у планетарії були півторарічні діти військових АТО, котрих, разом з іншими, привели туди в рамках благодійного проекту. Для такої аудиторії Марина і загадки придумувала, і коротку дуже доступну розповідь про будову Сонячної системи. Зізнається: маленька аудиторія – дуже складна, до того ж, як правило, відволікається на зовнішні ефекти, не сприймаючи змісту почутого. Набагато простіше у цьому плані працювати зі школярами старших класів, котрі вникають у суть фільму, справді дізнаються багато чого нового і йдуть з планетарію "запаленими" ідеєю якщо не вивчати астрономію, то дізнатися про неї ще більше.

Популяризація астрономії, розповідає одна з натхненниць проекту Наталія Каблак, якраз і є основною метою роботи цього мобільного планетарію. Коли його змонтували, виникла ідея повезти науку у віддалені від Ужгорода міста і села, аби тамтешні школярі теж могли мати змогу відвідати планетарій. Одна з таких поїздок була у Рахів, інша – у Міжгір'я. Там купол надували просто в спортзалах і актових залах шкіл, запрошували на перегляди фільмів дітей різного віку, для яких відвідання планетарію просто в межах своєї школи було неабиякою подією. По поверненні в Ужгород до планетарію потяглися автобуси зі школярами з усіх куточків краю. Особливо багато дітей приїздило на початку минулого літа та восени. Взимку планетарій майже ніхто не відвідував, хоча це було можливо, адже у ньому передбачена система обігріву куполу.

Записатися на екскурсію можна за номерами телефонів, які розміщені на сайті Ужгородського планетарію та в соцмережах. Щодо подальшої же роботи УжНУ в напрямку популяризації астрономії, то в університеті мріють звести на Закарпатті стаціонарний планетарій. Такий за гроші європейського гранту нещодавно побудували у Словаччині, зовсім недалеко від словацько-українського кордону. На спорудження Вігорлатського планетарію пішло мільйон євро, зате тепер туди щодня приїздять школярі і дорослі з усієї Словаччини. Нині словацькі колеги наших астрономів хочуть за грантові кошти звести біля планетарію готель для своїх гостей. В якості партнерів кличуть УжНУ, який міг би спробувати виграти гроші на спорудження стаціонарного планетарію такого ж рівня в Ужгороді, наприклад, на горі біля основних університетських корпусів. Звісно, це плани не одного року, однак цілком реальні. Тож поки стаціонарного планетарію у нас немає, можете пізнавати Всесвіт за допомогою мобільного.

Тетяна Літераті, "Про Захід"