Автостопом до Ужгорода: полтавчанка поділилась враженнями від мандрівки Закарпаттям

Зі слів Наталії Зінченко, за 14 днів вояжу Західною Україною, вона витратила всього 750 гривень, тобто приблизно по 50 гривень на добу, але переконана, що можна прожити цілий день навіть за 20 гривень

Між іншим, деякі подорожі дівчині обходяться взагалі цілковито безкоштовно. Відвідати Ужгород мандрівниця хотіла давно. Її цікавила архітектура, місцеве населення. Тож, взявши з собою напарницю Оксану, Наталія вирушила підкоряти столицю Закарпаття.

-У місті над Ужем ми вперше випробували КаучСерфінґ. За допомогою спеціального онлайн-сервісу познайомилися з 25-річним хлопцем на ім’я Артур. Чомусь довго не вдавалося нам зустрітись, ми блукали різними вулицями – він шукав нас, а ми – його. Коли ж нарешті побачились, дуже раділи. Але, на жаль, уже вранці на мене чекала доволі неприємна несподіванка. Тільки-но я нанесла шампунь на волосся, як відключили воду. Виявляється, в Ужгороді є проблеми з безперебійним водопостачанням, – усміхається дівчина.

Оглядини міста справили на полтавську гостю дуже багато вражень.

-Першим місцем, куди ми завітали, був Ужгородський замок. Проникнути в нього безкоштовно не вдалося, за вхід ми змушені були заплатити. Там мене охопили подвійні почуття – з одного боку добре, що фортеці не дали перетворитись на руїни, та з іншого – те, що у споруді квартирує музей, не дозволяє відчути справжню енергетику могутньої і величної цитаделі. Хоча експонати, представлені широкому загалу – вельми цікаві, – зауважує автостопщиця.

У той же час міні-скульптури дуже сподобалися Наталії, як і історична частина старого міста з цілим комплексом унікальних будівель. Також дівчина у захваті від прогулянки Набережною та від розмаїття церков.

Руїни Невицького замку – це щось особливе

Після знайомства з Ужгородом, Наталка, Оксана та Артур вирушили до Невицького замку.

-Коли ми зійшли з маршрутки і попрямували до гори, нам вперше трапився на шляху потічок. Справжнісінький гірський струмок! Тоді я ще не знала, що згодом побачу десятки подібних, тож не було меж моїй радості від цього – першого. Зробила кілька ковтків чистої, мов сльоза води і відчула справжню насолоду. Пагорб, на який довелося підніматись не був високим, але схил виявився досить крутим. Іти було важко. Сам замок насправді фортецею назвати не можна, адже фортифікаційна споруда поступово перетворюється на руїни. Дерев’яний дах на одній із веж нагадує парасолю часу. Німі мури таять у собі багато секретів, які ніколи не дізнаються люди… І все ж, місце там особливе, чарівне. Я пізнала дивне умиротворення, здавалося, що я знайшла себе, – зізнається полтавчанка. – Ужгородці щасливі, що будь-коли можуть відвідати цю загадкову споруду. Вона – особлива!

Наталія Зінкевич настільки захопилася Невицьким замком, що вивчила усі легенди, пов’язані з його минулим.

Заради знімків дівчина спробувала себе навіть у альпінізмі, навчилась перебиратися каменями зі стіни на стіну. Її настільки закохав у себе Невицький замок, що пізніше жодна архітектурна пам’ятка Закарпаття не змогла справити на неї більш гострих вражень.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net