Туристичні тренди – 2017: чим Закарпаття дивуватиме туристів у новому сезоні

Сьогодні, 23 березня, в Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція «Розвиток місцевого туризму як запорука транскордонної комунікації: оригінальні туристичні проекти-2017».

Експерти в сфері туризму розповіли про особливості та «родзинки» Закарпаття, повідомив ЗК.

Зокрема, професор Федір Шандор окреслив трендові проекти цього сезону. Туризмознавець зауважив, що ривок у туристичній сфері пов’язаний із рядом об’єктивних причин:

«Раніше більшість туристів весною їздили в Крим. Клімат Закарпатської області передбачає теплішу температуру на 7 градусів, ніж на півострові. Колись не акцентували, що саме на Закарпатті сакури цвітуть першими, а також найраніше дозрівають клубніка, персики, виноград тощо. Тому людина за останні 3 роки відкрила для себе наш край. Абсолютна більшість туристів уже 2 роки поспіль, якщо брати по регіону походження, це жителі Львівської та Івано-Франківської областей». 

Сьогодні можемо констатувати численні «родзинки» Закарпаття, які ніколи не вважалися такими. Наприклад – долини шафранів та нарцисів, які завжди цвіли на Закарпатті, проте саме тепер стали візитівкою краю. Крім того, сакури. Також розвинувся водний туризм: почалася експлуатація не тільки річки Тиса, а й Латориці та Боржави. 

Культурні фестивалі

Своєрідним прогресом Закарпаття можна назвати масову появу не тільки гастрономічних фестивалів, але й культурних. Професор Федір Шандор припустив, що цього року за кількістю гуртів рицарський фестиваль «Срібний Татош» буде найбільшим в Україні. 

Оригінальними також є фестивалі квітів, як такий, що минулоріч відбувся в замку в Чинадієво. «Кохання у Сент-Міклоші» дивуватиме туристів у 2017-му також. 

Крім того, Федір Шандор назвав беззаперечну особливість туризму на Закарпатті – автентика, яка не змінюється під закордонного туриста і цим самим Закарпаття залишається оригінальним та самобутнім. 

Тренд №1 – еко-їжа

Трендом №1 2016 року було названо еко-їжу. Закарпаття багате не тільки сировиною, а продукцією: не молоко, а сири; не виноград, а вино; не м’ясо, а ковбаси; не солод, а пиво. Навколо цього з’явилося й позиціонування краю, наприклад, кращою пивововарнею України вважається та, що розташована в селі Кваси Рахівського району.

Спортивний туризм

Федір Шандор додав: «Друга «фішка» після туристичної – спортивна. Через спорт сюди почали їздити теж внаслідок об’єктивних причин. Якщо були Кримські гори і Карпати, то тепер залишилися Карпати. Багато різноманітних федерацій переходять на Закарпаття через автобан з Угорщиною, хороші дороги з боку Словаччини, Румунії. Іноземним спортсменам ближче сюди, ніж у Київ. Багато збірних національних країн уже проводять свої збори. Тут для іноземців є і дешева їжа, і готелі (відносно до євро), і послуги спортивних майданчиків, тренерів тощо. Тому з’явився той турист, який був неочікуваний: над ним не працювали ні туроператори, ні освітяни туристичної сфери». 

Термальні води

«Закарпаття навчило Україну якості», - туризмознавці зауважили, що відбувся перехід від кількості до якості. Оскільки фестивалі на Закарпатті – поширене явище, постійно спостерігається вдосконалення, яким можемо поділитися з туристами з різних областей України та з-за кордону.

І третім популярним напрямом, якого немає ніде, крім Закарпаття, є геотермальні води. Минулого року в області додатково відкрили ще 3 термальні зони, а цьогоріч планують ще 4 із 2-ма аквапарками.