Закарпатські журналісти дослідили «стіну» на кордоні з РФ / ІНФОГРАФІКА/ ФОТО

Інженерно-технічне облаштування державного кордону з РФ на території Харківської області досі триває.

Проект під назвою «Європейський вал», який в народі охрестили «стіною Яценюка», викликав чимало бурхливих коментарів народних депутатів, експертів та пересічних громадян. Що ж насправді являє собою проект «Стіна» і чи становить він перешкоду для потенційної загрози, з’ясовували закарпатські журналісти.

За словами прикордонників, їх відомство створює принципово нову інтелектуальну модель комплексної системи захисту і охорони кордону, де різні інженерно-технічні засоби доповнюють один одного. Наразі спорудження системи на території Харківської області виконано на 70%. Про це заявив помічник начальника регіонального управління Держприкордонслужби підполковник Едуард Марков.

ЩО ПОБУДОВАНО

Перша лінія кордону. Тут споруджено земляний, а в ключових місцях бетонний оборонний вал (бруствер) у вигляді високого насипу з крутим схилом протяжністю 166 км та заввишки 2 м. Іншим засобом пасивної протидії умовному противнику є земляний рів глибиною 2,5 м та завширшки 4 м.

За ними розміщено контрольно-слідову смугу, якою зараз слугує сніг. За нею прокладено рокадну дорогу, яка дозволяє прикордонним нарядам швидко пересуватися вздовж ділянки кордону у разі виявлення порушників чи для зміни нарядів на спостережних вежах. Наразі в рамках проекту уже облаштовано та утримується понад 270 км протитранспортних ровів, більше 47 км контрольно-слідових смуг та понад 153,2 км рокадних доріг.

Крайнім засобом оборонного значення є металевий загороджувальний паркан, обладнаний спіраллю із колючої сітки типу «Єгоза», діаметром 45 см. Крім того на паркані встановлені камери спостереження. Всього споруджено близько 83,2 км такого паркану.

Для кругової оборони передбачено систему обладнаних окопів для переміщення особового складу пункту пропуску та бліндажів, вогневих точок. Тут настільки великий шар плит, дерев'яний і земляний настил, що бліндаж, за словами прикордонників, може витримати навіть авіаудари. Розміщено по периметру і окопи для техніки – бронетранспортерів та бойових модулів.

На закиди скептиків щодо показовості цих облаштувань, істинне завдання всього комплексу інженерних споруд - утримувати нелегальних мігрантів, диверсійно-розвідувальні групи та контроль за тим, щоб ніхто не міг непомітно перетнути кордон. Зупинити важку техніку противника споруди не в змозі, проте вони не дадуть безперешкодно проїхати наприклад танкам. Адже щоб перетнути тільки рів, потрібно не менше 10 людей та години часу.

Окремо варто виділити електронну складову інженерних споруд. Так між протитранспортним бруствером та контрольно-слідовою смугою на майже півметровій глибині закопано сенсорний кабель. Він вловлює коливання землі та здатний за масою тіла відрізнити порушника кордону від дикої тварини чи собаки. Наразі він все ще проходить тестування, адже для повноцінної роботи кабелю потрібно підлаштуватись під щільність ґрунту у різні пори року.

Також по периметру цієї ділянки кордону облаштовано 12 спостережних веж, 8 з яких працюють на сонячних модулях. Сонячна енергія забезпечує живленням охоронну сигналізацію веж, камери спостереження тощо. Всього таких веж планується спорудити 22.

- Ця система облаштування веж доволі мобільна і дає нам змогу не прив’язуватись до лінії електромереж, - зазначив Едуард Марков. - При потребі розгорнути її ми можемо за добу в будь-якому місці.

У стані повної готовності - чотири бойових модулі «Тритон», оснащених системами відео- і сенсорного спостереження, супутниковим зв'язком та забезпечених бойовими розрахунками.

За словами прикордонників, які несуть службу на цій ділянці українсько-російського кордону, до початку обладнання цих фортифікаційних укріплень у 2014 році, тут не було жодного захисту від ймовірного противника. Для охорони умовного державного кордону (на той час він не був навіть демаркований – позначений на місцевості спеціальними прикордонними знаками) було залучено тільки прикордонні наряди, які здійснювали патрулювання вздовж даної ділянки.

Зараз вся інформація з лінії кордону зводиться до центру управління, де за допомогою моніторів спостереження ведуть кілька офіцерів прикордонної служби. Саме сюди передаються сигнали спрацювання сенсорного кабелю, відео з камер спостереження тощо. За бажання можна навіть побачити, що відбувається на російському пунктів пропуску «Журавлівка», суміжному із Харківською областю.

На питання доцільності встановлення такого комплексу прикордонники відповідають в основному ствердно. Зараз потрібно менше людей виділяти на прикордонні наряди, тому що ділянка прикрита. Є аркадна дорога, по якій можна швидше проїхати, камери працюють навіть в нічний час. В результаті, тільки черговий зміни сидить в теплому приміщенні і охоплює ділянку кордону в 10 кілометрів.

Згідно із завданнями на 2017 рік, в рамках Плану передбачено завершення інженерно-технічного облаштування ділянок трьох підрозділів в межах Харківської області та продовження роботи у Луганській області. Крім того, заплановано встановлення системи відеоконтролю та сигналізації на ділянках чотирьох підрозділів у Харківській області. Також планується продовжити розгортання (реконструкцію, облаштування) прикордонних підрозділів, а саме: ввести в експлуатацію 3 об’єкти в Сумській, Чернігівській та Харківській областях.

ФІНАНСУВАННЯ

За словами помічника начальника регіонального управління Держприкордонслужби підполковника Едуарда Маркова, для реалізації проекту облаштування держкордону з РФ Держприкордонслужбі до 2018 року планувалося виділити 4 млрд грн.

У 2015 році на реалізацію проекту планувалося виділити 900 млн грн, але виділено 400 млн. План 2016 року - 1 млрд 200 млн грн, за фактом виділено 200 млн. План 2017 року - 1 млрд 300 млн, виділено 200 млн. Недофінансування складає близько 2,5 млрд грн.

Як зазначають прикордонники, через недофінансування проект вже продовжено до 2020 року і може бути у черговий раз пролонговано.

Нагадаємо, проект «Стіна», або «Європейський вал» - проект фортифікаційних споруд, який за ствердженням його ініціаторів, мав підвищити рівень безпеки на суходільному кордоні України та Російської Федерації. Проект 3 вересня 2014 року презентував Арсеній Яценюк на засіданні Кабінету Міністрів України. За ним пропонувалось впродовж шести місяців облаштувати оборонні споруди, системи спостереження, рокади на всій довжині кордону, а також морське узбережжя держави та демаркаційну лінію на межі Криму.