Хто відповідатиме за дитячі смерті: підлітковий суїцид та його профілактика.

Україною шириться хвиля підліткового суїциду. Тому журналіст видання «Голос Карпат» вирішила розібратись у цьому питанні та дослідити причини і методи профілактики.

Дитячий суїцид — це те, чого практично завжди можна уникнути. Головне, що для цього необхідно — це вчасно помітити тривожні сигнали. Жодна дитина не вирішить піти з життя і не втілить своє рішення в життя за лічені години. Як правило, подібне рішення зріє в голові у дитини не один день, і навіть не тиждень. І весь цей час дитина відчайдушно волає до дорослих, різними способами даючи зрозуміти батькам, що їй дуже погано. Уважні батьки ні за що не залишать без уваги зміну поведінки своєї дитини.

Як правило, причинами суїциду стають суто особистісні причини і переживання, проблеми, які підлітку часто здаються абсолютно нерозв'язними: сварка з друзями, нерозділене кохання, погані оцінки, неприйняття однолітками, смерть одного з батьків або близьких родичів, небажана вагітність.

Проте, трагедії в більшості випадків можна уникнути. Головне, щоб батьки вчасно помітили зміни у поведінці підлітка, а, краще, взагалі не допускали цього.

Завжди звертайте пильну увагу на наступні чинники, які є тривожним дзвіночком, що ваша дитина потребує допомоги.

Розмови дитини про самогубство, нездорові фантазії на цю тему, акцентування уваги на епізодах суїцидів у фільмах, новинах.

Поява в дитини літератури про суїциди, перегляд відповідної інформації в інтернеті.

Спроби дитини усамітнитися. Прагнення до самотності, відмова від спілкування не завжди свідчить про схильність до самогубства, але завжди говорить про моральний дискомфорт дитини.

Розмови і роздуми дитини про те, що вона абсолютно нікому не потрібна, що у випадку її зникнення ніхто її не буде шукати і навіть не помітить відсутності. Ні в якому разі не залишайте такі заяви без уваги і не жартуйте над ними. Постарайтеся з'ясувати причину подібного настрою і переконати дитину в зворотному.

Навіть музика чи живопис можуть послужити сигналами для батьків про те, що щось не так. Звертайте увагу на те, яку музику слухає ваша дитина.

Ретельно масковані спроби дитини попрощатися з вами — незвичні розмови про любов до вас, спроби закінчити всі свої справи якомога швидше.

Дарування своїх улюблених і найбільш цінних речей, з якими ваша дитина раніше не розлучалась, друзям.

Якщо ви таки виявили, що ваша дитина часто засмучена, говорить про смерть як про буденність, слухає депресивну музику чи читає депресивні книжки, то знайте, що ви щось пропустили у її вихованні. Їй бракує спілкування та розуміння, підтримки та поради. Батьки часто зайняті зароблянням грошей, справами та спробами покращити життя сім’ї, але дітям перш за все потрібні мама з татом, а вже потім дорогі гаджети, червона ікра та поїздки до океану.

Психологи довели, і батькам необхідно пам'ятати про те, що часто підлітки роблять спробу самогубства не тому, що насправді хочуть померти. Причиною подібної спроби суїциду стає банальне бажання привернути до себе увагу оточуючих, своєрідний крик про допомогу. Для таких дітей перерізані вени або таблетки є лише своєрідним способом заявити світові про ступінь свого розпачу. Однак дуже часто подібні спроби звернути на себе увагу призводять до інвалідності, а то й до смерті дитини.

При дослідженні достатньо великої кількості дитячих і підліткових суїцидів психологи помітили одну спільну рису — практично у всіх дітей в значній мірі порушений нормальний психоемоційний зв'язок зі своєю сім'єю, а у дівчаток — з матір'ю. Яким би дорослим не позиціонував себе підліток, відсутність взаєморозуміння і контакту з сім'єю може дуже посилювати всі переживання дитини, роблячи їх особливо гострими і часом практично трагічними.

Якщо батьки не довіряють дитині, відмовляються приймати її як уже самостійну особистість, що сформувалася, яка має право на свою власну думку, світогляд, життєві цінності і потреби, відносини в родині можуть значно погіршитися. Навіть якщо ви не будете прямо говорити дитині про це, вона підсвідомо все одно буде відчувати вашу недовіру і намагатися протестувати проти існуючого стану речей.

Дуже уважно прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина. Часом сигналом тривоги може служити таке дріб'язкове висловлювання, кинуте зопалу під час сварки, як «Не хочу вас бачити!». У тому ж випадку, якщо дитина дозволяє собі більш серйозні загрози, наприклад, такі як: «я переріжу собі вени» або «я стрибну у вікно», ні в якому разі не робіть найпоширенішої помилки — провокаційних реакцій. Ні в якому разі не смійтеся над дитиною і не говоріть про те, що ніхто не стане їй заважати. Дуже часто діти, які говорять про суїцид з єдиною метою — позлити, або шантажувати батьків, отримавши у відповідь настільки іронічну реакцію, з почуття впертості і бажання довести батькам те, що вони не праві, вирішуються на суїцид.