Синевир відсвяткував 612–річчя з дня заснування

Синевир – одне з найчисельніших за населенням сіл на Міжгірщині

І за віком з-поміж лідерів – минулої неділі верховинське село над р. Теребля, яке передусім овіяне мужнім духом плотогонів, відзначало свої поважні 612 років заснування. Осідок водночас і найвідоміший не лише одному Закарпатті, бо гучну славу йому зробило однойменне мальовниче озеро, розташоване неподалік у високогір’ї.

Після цілодобового холодного суботнього дощу, наче Всевишній змилостивився: наступного дня, 23 жовтня, подарував напрочуд сонячну погоду для масового відпочинку з нагоди іменин населеного пункту. Розваг під час вихідного вистачало, особливо глядачів полонила концертна програма, в якій взяв участь і популярний естрадний гурт “Рокаш”. Жвавість викликав і святковий місцевий референдум – громадське голосування за символіку села. Чимало синевирців за свої досягнення у різних сферах удостоїлися нагород. Серед них і виходець села, нині житель-пенсіонер Берегівщини – літератор Микола Іванина, який також написав документально-художню книгу “Синевирський бокораш”, цікаво розповівши про дідівський метод лісосплаву, коли був відсутній техпрогрес.

Варто відзначити ще один визначний факт села: Синевир славнозвісний і довгожителями. На даний час саме у ньому проживає найсоліднішого віку старожителька району: наприкінці грудня Василині Святині виповниться нівроку 101 рік, яка й досі в русі – пряде, в’яже, не бідкаючись на зір, пам’ять...

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.