На Мукачівщині вшанували пам’ять в’язня Ковнера та ГУЛАГу Михайла Петричка / ФОТО

Учора, 14 жовтня, вдячні мукачівці у Чинадієві вшанували пам’ять визначного борця за свободу та незалежність нашої держави, ОУН-івця, засудженого на смерть в’язня концтаборів Михайла Петричка.

Представники Мукачівського міського об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" відвідали могилу Михайла Петричка у його рідному Чинадієві. Тут, молитвою та добрим словом, вшанували пам’ять закарпатського діяча, поклали квіти та запалили пам’ятні свічки на могилі.

Михайло Петричко - народився 6 листопада 1924 року в селі Чинадієво на Підкарпатській Русі. Батько Михайла був засновником місцевого осередку товариства «Просвіта». Михайло також брав активну участь в житті села, зокрема товариства «Просвіта». У лютому 1939 року допомагав проводити агітацію перед виборами до Сойму Карпатської України, на яких  перемогла партія "Українське Національне Об’єднання", отримавши 97% голосів виборців. Будучи 15-річним хлопцем, спостерігав за вишколом відділу Карпатської Січі, яким керував його шваґер Йосиф Дребитко. 

В часи мадярської окупації вступив до ОУН. У 1942 році ув’язнений в тюрмі «Ковнер» у Мукачеві, після жорстоких допитів був засуджений разом із 150-ма молодими українцями. Вийшов на волю у 1943 році. В 1945 році знову засуджений радянською окупаційною владою за приналежність до ОУН до розстрілу. Згодом покарання замінили 25-ма роками ув’язнення, а пізніше зменшили термін ув'язнення до 10 років. Був етапований із Ужгорода через львівську пересильну тюрму №25 у Казахстан.

Відбув 10 років виправно-трудових покарань в ГУЛАГу. У 1955 році повернувся додому, де згодом брав участь у підпільній діяльності Українського Національного Фронту. В 1958 році йому вдалося поступити на заочне відділення Львівського лісотехнічного інституту, здобув освіту інженера. Працював на деревообробному комбінаті у Чинадієво. З відновленням незалежності України Михайло Пертичко провадив просвітницьку і культурну роботу. Належав до Мукачівського товариства політичних в’язнів і репресованих. Помер 20 липня 2011 року.